





14 січня, через тиждень після Різдва Христового, увесь християнський люд святкує Новий рік за старим стилем. Тому в народі це свято називають Старий Новий рік. Напередодні свята у церквах відправляється вечірня служба, під час якої згадують імена тих, хто народився чи помер минулого року.
На Новий рік з самого ранку хлопчики йдуть засівати по домівках. Цей обряд зберігся із сивої давнини. Головна людина сьогодні — перший посівальник. Перший посівальник — це перший «полазник », який приносить до оселі щастя. Відповідно до народних уявлень, дівчата щастя не приносять, тому засівати не ходять. Полазники — молоді хлопчики, засіваючи зерном пшениці, жита, вівса, за давніми віруваннями, приносять достаток, удачу та щастя до господи.
Отож, звечора хлопці готують суміш із добірного зерна і насипають у рукавиці, аби на завтра рано-вранці іти засівати. Перше полазники засівають у себе вдома. Розкидаючи по хаті зерно, віншують:— На здоров’я, на щастя, на Новий рік, щоб усе родило краще, ніж торік, — жито, пшениця, усяка пашниця… Дай, Боже!
Батьки дякують дитині за побажання щастя, обдаровують її грішми:
— Ось тобі грош — будь завжди хорошим!
Потім дитина йде посівати до найближчих родичів і найкращих друзів. Цієї ночі за старих часів у двері стукати не прийнято було, бо люди не замикалися — посівальників ждали. Прослухавши посівальну пісеньку, люди дякували посівальникові й обдаровували його грішми й солодощами.
І так діти посівають майже до обіду. Коли ж родина сідає обідати, батько сина пригощає чарівним пирогом. Вважається, що згадка про цей пиріг допоможе за потреби відшукати потрібну дорогу, коли заблукаєш. Дорослі на це свято повинні пити не по одній, а по дві чарки, щоб усі люди в парі жили.
За матеріалами www.ukrlit.vn.ua та www.spadshina.com