|
Хочете виховати обдаровану дитину? Тоді скористайтеся порадами Девіда Льюїса, який узагальнив досвід тисяч родин, де є обдаровані діти.
Я відповідаю на всі питання дитини наскільки можливо терпляче і чесно.
Серйозні питання і вислови дитини я сприймаю серйозно.
Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
Я не лаю дитину за безладдя в її кімнаті або на столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
Я надав дитині кімнату або частину кімнати винятково для її занять.
Я показую дитині, що її люблять такою, яка вона за її досягнення.
Я доручаю дитині посильні обов’язки.
Я допомагаю дитині будувати її власні плани і приймати рішення.
Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях.
Я допомагаю дитині покращити результат її роботи.
Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних соціальних і культурних верств.
Я встановлюю розумний стандарт поведінки і стежу, щоб дитина його дотримувалася.
Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша, ніж інші діти.
Я ніколи не караю дитину приниженням.
Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять.
Я привчаю дитину мислити самостійно.
Я систематично читаю дитині.
Я привчаю дитину до читання з раннього дитинства.
Я спонукаю дитину вигадувати історії, фантазувати.
Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.
Я знаходжу час щодня, щоб побути з дитиною наодинці.
Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.
Я ніколи не дорікаю дитині за помилки.
Я хвалю дитину за вивчені вірші, оповідання і пісні.
Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше взнати.
Я дозволяю дитині грати з усяким мотлохом.
Я спонукаю дитину знаходити проблеми і потім вирішувати їх.
У заняттях дитини я знаходжу таке, що гідне похвали.
Я не хвалю її безпредметно й нещиро.
Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини.
Не існує тем, які не можна обговорювати з дитиною.
Я даю дитині можливість дійсно приймати рішення.
Я допомагаю дитині бути особистістю.
Я допомагаю дитині знаходити телепрограми, які заслуговують на увагу.
Я розвиваю в дитини позитивне сприйняття її здібностей.
Я ніколи не відмахуюсь від невдач дитини, говорячи: «Я цього теж не вмію».
Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
Я вірю в здоровий глузд дитини і довіряю їй.
Я намагаюся, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений у позитивному кінцевому результаті.
Якщо ви згодні з 20 % цих порад, то, імовірно, над іншими треба ще подумати. Але якщо вони вас влаштовують цілком або хоча б на 90 %, мабуть, вам треба трохи остудити виховний запал і надати більшу волю як собі, так і дитині.
|
