Як розвинути в дитині самооцінку та впевненість у собі ?

Починаючи з молодшого шкільного віку, психологи вже говорять про «справжню» самооцінку дитини, яка будується на тих же принципах, що і у дорослого. Адекватну самооцінку помітно неозброєним оком: дитина відрізняється здоровим почуттям гумору, охоче спілкується, йде на контакт з однолітками і з дорослими, ображається тільки по справі, не боїться програвати, щиро радіє своїм перемогам. Але, на жаль, за спостереженнями психологів, таких дітей з кожним роком все менше. Батьки травмують самооцінку дитини в дошкільному віці, самі того не підозрюючи. Нездорове сприйняття самого себе виявляється двояко: або завищеною зарозумілістю, або самоприниженням. Якщо школяр відмовляється пограти з іншими дітьми, часто ображається, справа напевно в неадекватності самооцінки. Різні тільки коріння проблеми: дитина із завищеною самооцінкою не хоче грати, тому що побоюється не виграти, а дитя із заниженою самооцінкою уникає засудження і насмішок. І в тому, і в іншому випадку дитина підсвідомо чекає оцінки від інших і боїться її почути.

Як себе вести батькам?

Будьте обережні з похвалами. Не хваліть за те, що дитина вміє робити не перший день! Якщо він добре вирішує приклади з математики, це для нього природно. А якщо переміг на змаганнях, це можна відзначити сімейним святом, але тільки у випадку, якщо ви боретеся із заниженою самооцінкою. В іншому випадку обмежтеся обережною, неперебільшеною, щирою похвалою і порадійте разом з дитиною.

Перестаньте порівнювати його з іншими. Сусідський Сашко, звичайно, молодець і розумниця: у третьому класі знає напам’ять підручник історії за сьомий клас. А ваша дитина тільки й уміє що буцати м’ячик у дворі … Зате як майстерно у нього це виходить! Перестаньте ставити сусідського Сашка в приклад, краще похваліть свого початківця. А коли ваш хлопчик, нарешті, після п’яти годин активних прохань зробить уроки, навіть і не дуже добре, похваліть його. Нехай ваша похвала виглядає комічно, вона буде чесною: «Молодець, вчора зробив 20 помилок, а сьогодні тільки 15! Помітно ростеш! »І запам’ятайте головне правило: дитину можна порівнювати тільки з ним самим!

Щоб не нашкодити самооцінці дитини, батьки не повинні:

1). Засуджувати дитину. За проступки осуджуйте не саму дитину («Ах ти тюхтій, негідник» і т.д.), а його провини. Запам’ятайте: це не він поганий (якщо ми робимо на цьому акцент, неминуче страждає самооцінка), а поганий його вчинок! Вчіться засуджувати справи, а не людину. Не забувайте: Будь-яка людина має право на помилку.

2). Робити акцент на віці, «Ти такий великий, а мама досі збирає твій портфель!» По-перше, перестаньте виконувати за дитину те, що він вже цілком може робити сам. А по-друге, ніколи не кажіть йому, що дитина поводиться «як маленька». 25% криз в дорослому віці корінням сягають саме в ці висловлювання батьків. Порівнюючи дитину з «крихіткою-недотепою», ви раните його самолюбство і глибоко заганяєте думку про нікчемність.

А також дивіться:

image error image images (10)