ЯК ПРОЖИТИ БЕЗ ЗАЙВОГО НЕРВУВАННЯ

1. Будіть дитину спокійно, усміхаючись. Не кричіть зранку, не сіпайте через дрібниці, не докоряйте за по­милки, навіть якщо вчора попереджали.
2. Не підганяйте: уміння спланувати час — ваше завдання. І якщо це у вас виходить погано — дитина не винна.
3. Годуйте дитину легким сніданком, давайте щось суттєвіше із собою.
4. Не прощайтеся біля школи, наставляючи: «Не бешкетуй! Поводь себе гарно! Щоб сьогодні не було поганих оцінок!». Навпаки, побажайте успіху, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів. Скажіть, що любите її і довіряєте, адже в неї попереду важкий день.
5. Коли зустрічаєте після школи, не влаштовуйте допитів — дитина замкнеться в собі, змовчить. У найкращому випадку скаже: «У мене все добре», тільки щоб бать­ки відчепилися. Краще висловіть свої співпереживання: «Мені здається, ти засмучений»; «Можливо, щось тебе роздратувало, розгнівало?»; «Здається, ти чимось ображена?». Тоді дитина не вважатиме, що в неї щось випитують, вивідують, неделікатно «влазять» в її душу (бо не за­питують: «Як ти?», «А що там у тебе сьогодні було?» тощо) — вона сприйме намагання зрозуміти її почуття як співпереживання. І якщо батьки точно відчують стан дитини, правильно сформулюють фразу, що відбиває емоційний стан дитини, вона моментально розкриється і почне говорити.
6. Якщо вчитель висловив своє невдоволення діями дитини у школі, батькам не варто влаштовувати терор малюку. Спочатку потрібно спробувати заспокоїтися, трохи вгамувати свої почуття. І лише після того, як повернеться здатність аналізувати, поговорити, побачити й інші погляди, а вже потім робити висновки й окреслювати подальші виховні дії.

7. Шкідливою як для самих батьків, так і для їхніх дітей буде позиція «глухого» захисту, коли всі аргументи вчителя сприймаються як осо­биста образа. Пам’ятайте про те, що вчитель — це завжди ваш друг і помічник! Він так само, як і ви, зацікавлений у тому, щоб у колективі панувала доброзичлива спокійна атмосфера — жодна нормальна лю­дина не захоче жити в постійному стресовому стані.

8. Ваша дитина проводить половину життя у школі. І тому слід під­тримувати коректні відносини з класним керівником. Хіба що ви готові щоразу під час виникнення найменшого непорозуміння змінювати школу.
9. Не ставте дитині умов, вони можуть виявитися заважкими, крім того, сформують у неї бажання маніпулювати оточенням, насамперед батьками.
10. Коли викликаєте дитину на відверту розмову і хочете, щоб ваші слова почули, під час розмови дивіться їй просто в очі, які мають бути на одному рівні (краще сидіти навпроти).
11. У батьків повинна бути єдина тактика виховання дитини. І якщо вже батько прийняв рішення, матері не варто його змінювати, навіть якщо покарання видасться перебільшеним. Краще нехай сам батько поміркує, відверто скаже дитині, що погарячкував (хто ж не помиля­ється!), і скасує його або зменшить. По-перше, дитина почне поважати свого батька, по-друге, отримає приклад того, як корисно визнавати свої помилки.
12. Будьте уважними до скарг дитини — можливо, це перевтома. Варто дати малюку перепочити, усунути зайве навантаження, пере­глянути режим дня тощо.
13. Перед сном розповідайте дитині казочку, заспівайте колискову, поцілуйте, скажіть, що ви її сильно любите. Повністю виключіть перегляд телепередач перед тим, як лягати спати. Якщо малюк поряд, без потреби не вмикайте телевізор і для себе. Від цього родина лише виграє, адже можна просто поспілкуватися, поділитися почуттями, думками, мріями.

А також дивіться:

images