





У ході адаптації дошкільника до дитячого садка педагогу потрібно:
– приділяти дитині більше уваги та проявляти тепло;
– привчати дитину правильно просити допомоги;
– якщо багато дітей хочуть сидіти біля педагога під час занять, розваг, то потрібно використовувати просту систему почерговості;
– обов’язково хвалити дитину, коли та спокійно самостійно грається;
– намагатися залучати невпевнену дитину до гри або заохочувати її більш активно й позитивно взаємодіяти з педагогом та дітьми;
– обирати демократичний стиль спілкування, який на початковому етапі має включати в себе:
а) дотик (погладжування, перебирання пальчиків дитини, обнімання тощо);
б)посмішку (супроводження спілкування приязною посмішкою, відповідь посмішкою на ініціативну посмішку дитини);
в) погляд (дивитися в очі дитини під час спілкування, тримати контакт поглядами);
г) розмову (ласкава інтонація, називання дитини по імені, діалог з нею);
д) поступовий перехід від довербального (або ситуативно-ділового) спілкування до мовленнєвого.
Вихователі повинні:
– демонструвати бажану поведінку. Добрий приклад – запорука успіху. Потрібно вголос описувати свої думки та дії, щоб діти могли їх наслідувати;
– сприяти створенню системи дружньої підтримки, щоб діти іноді могли звертатися по допомогу до товаришів, а не до дорослих;
– допомагати дітям знаходити спільні інтереси, схожі погляди на когось –щось, близькість смаків, однаковість рис характеру тощо;
– обговорювати з вихованцями питання дитячої дружби, мотивів її виникнення і припинення, проявів дружньої поведінки, способів розв’язання конфліктів між друзями;
– розігрувати з дітьми проблемні ситуації.
У разі агресивних проявів з боку вихованців, вихователю слід:
– не сварити дитину за те, що вона посміла гніватися . Навпаки, потрібно поставитися до її обурення з розумінням й повагою: допомогти їй усвідомити і сформулювати свої претензії ;
– тільки тоді , коли емоції видухнуть, слід розказати дитині про те, як педагог переживав, коли вона виявляла свій гнів, знайти разом із нею вдалу форму висловлювання претензій;
– педагогу обов’язково потрібно вчити дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту;
– вихователю слід зупиняти будь-які форми агресивного поводження дитини. Якщо напади агресії відбуваються досить часто, можна допомогти дитині спрямувати її агресію в безпечне русло. Це можуть бути заняття спортом, іноді агресивним дітям допомагає боксерська груша, що знаходиться в групі в доступному місці;
– педагогу необхідно вчити дітей любити навколишній світ. Безумовно, кращий спосіб уникнути надмірної агресивності в дитини – проявляти до неї любов;
– боротися з агресивністю потрібно терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і педагогів.
За матеріалами: orlatko.konotop.biz/home