ХОДУЛІ ДЛЯ МАТЕМАТИКІВ

“ВЕЧІРНІЙ КИЇВ”, 21жовтня2005р.№196(17607)

На картинах старих фламандців зі сценами нехитрого буття сільського люду, іграми дітей я знайшла i цю забаву – спритника на ходулях, і подумала: який вигадник подарував колись людям простий засіб для вдосконалення своєї постави? Бо саме так оцінює заняття на ходулях дітей з раннього віку заслужений тре¬нер України зі спортивної ходьби Олександр Мусійович ШИМКО.
У Дарницькому районі є унікальний навчалъний заклад — школа-садок «Пролісок», де завдяки вправам на ходулях діти позбавляються сколіозу, спеціальна система занять ефективно допомагае i тим, хто мае проблеми зi ступнями. Я не вдаватимуся до методологічних подробиць: yciM, хто зацікавиться, раджу побувати у «Проліску» i переконатися, що на просторому стадіоні вільний час завжди проводять yci вихованці. Те, що побачила я, справді було гідне пензля старих фламандців, що підмічали кумедні сценки з життя. Дітлахи вправлялися на ходулях, балансували на дощечках поверх відрізків труби та ще й жонглювали шовковими хусточками. Продемонстрували також спртивну ходьбу — коли руки i ноги ціком розслаблені. Не знайдуся одразу, як це класифисувати, бо схоже й на спортивні заняття, адже діти виборюють грамоти i призи, які заздалегідь готує тренер, та водночас це завжди гра і настрій захвату, веселощів. Здається, навіть цього було б досить, щоб похвалити методику, бо рух, свіже повітря безумовно тільки на користъ дітлахам. Та тренер звертае мою увагу: погляньте, як ступня дитини на ходулях опираеться на пoтpiбнi точки, одержуючи мимовільний масаж, а саме ходіння удосконалює координациою pyxiв, концентрує увагу. Так само, як i балансування на Tpyбi, спортивна ходьба. Тож педагоги в «Проліску» noмiтили очевидний результат ще й за успішністю своїх вихованців, бо тут навчаються за відомою програмою «Росток» iз поглибленим засвоенням математики. Діти з yciєї старої Дарниці, не за спеціальним відбором, а вчаться легко, залюбки i не втомлюються від серйозної навчальної програми. Звісно, атмосферу майже сімейного затишку в цьому закладі створюють вci педагоги i вихователі. Як, скажімо, Світлана Миколаївна Скотська, яка в своему класі створила куточок «Мій настрій» i щодня діти відмічають образну амплітуду свого самопочуття від сонечка до хмарки, а кому сумно, прагнуть допомогти гуртом.
Директор Людмила Степанівна Полякова розповіла, що їхні вихованці, які після четвертого класу легко вступають до лщеїв, поводять себе доросліше i виважніше, аніж ixнi однолітки. Адже у «Проліску» четвертий класс – випускний, i діти, усвідомлюючи це, вже самі опікують молодших школярів i малят iз дитсадка. А методику фізичного загартування Людмила Степанівна проілюструвала знімками, де на ходулях не лише учні, а й вчителі, й сама директор. “Ми давно шукали таку методику, до-сить просту i безплатну для сімей, які в нашему мікрорайоні переважно середнього достатку. Дорогі секції на зразок східної боротьби не всім по кишені, та й переконані ми, що це годиться не для вcix дітей. I коли Олександр Мусійович розказав про ходулі, я аж усміхнулася, — розповідае дирек¬тор. Адже щоб виготовити таке спортивне знаряддя, досить однієї швабри. Та ніхто й подумати не міг, що це так захопить дітей. Тепер до нас звертаються за досвідом з інших шкіл, бо піклувальна рада, яку очолює головний лікар Дарницького району Іван Анатолійович Туранський, запровадила регулярне обстеження наших вихованців. І вci вже помітили, що вони значно загартованіші, мають гарну по¬ставу, а багато позбулися ортопедичних проблем зi стопою. Та насправді ніхто й не шдозрював, як вплине спортивна ходьба i ці спеціальні вправи на інтелектуалыний розвиток учнів. Нинішньої весни наші випускники писали диктант і показали такий високий рівень знань, що вразили навіть членів спеціальної коміссії”
Тренер Олександр Мусійович Шимко вважає, що нічого особливого не сталося, адже рука людини — це, «образно кажучи, продовження мозку в просторі. Тож розвиваючи гармонию pyxiв, удосконалюєш розум. Він займаеться цим уже сорок років i пропонуе прості й ефективні вправи для людей різного віку. Адже дляходьби не потрібні стадіони чи спортивні зали з тренажерами, які нині доступні не всім, навіть без спеціального взуття можна здійснювати корисні для здоров`я маршрути.
…Наприкінці нашої зустpiчi мені теж запропонували стати на ходулі й я не змогла відмовитися, бо все товариство довкола — i діти й педагоги, i навіть директор — рухалися на ходулях по стадіону. Я теж пройшла кілька кроків. Ну, два — це точно…

Валентина ДАВИДЕНКО

А також дивіться:

2