





Нагадаємо, що вже в момент зачаття дитина одержує головне для того, щоби стати чоловіком чи жінкою – набір статевих хромосом. Подальше залежить від умов розвитку й виховання. Порівняємо це з фотознімком: його зміст цілком визначається в момент, коли спрацьовує затвор фотоапарата. І нічого іншого на знімку з’явитись уже не може – його можна лише нормально проявити або зіпсувати.Але стати реальним знімком він може лише після того, як буде проявлена плівка. Питання: коли виник знімок? У момент спрацювання затвора чи в момент проявлення плівки? Правильна формула така: спочатку закладається природа явища (робиться знімок), а потім формується його образ (проявляється плівка). Важливо розуміти це й у доповненні до проблеми статевих розходжень.Статева приналежність закладається в момент запліднення. Саме нею визначається характер реакцій на умови розвитку. І було би безглуздо припускати, що до якогось моменту статева приналежність «не має права» себе виявляти – природно, у специфічній для кожного віку формі та ступені. Отже, психологічні розходження хлопчиків і дівчаток. По-перше, це розходження в реакціях на оточуючу дійсність, у тому числі й на суспільні події. Розходження у спрямованості інтересів і схильностей. По-друге, це етапи дозрівання психіки, необхідні для того, щоб людина стала здатною мати власне потомство. Інакше кажучи, люди чоловічої й жіночої статі в суспільстві як громадяни і як потенційні сексуальні партнери, які згодом створюють родину й дітей, яких народжують.Розходження між хлопчиками та дівчатками можна виявити ще до народження: хлопчики зазвичай сильніше штовхають матір (при ворушінні плоду). Фізично (у середньому) хлопчики сильніше. Вони голосніше й наполегливіше кричать, коли голодні. Вони народжуються з великою вагою (на 200-300 г більше), раніше починають тримати голову у вертикальному положенні й на животі – іноді здатні на це в перші ж дні після народження.Уже в ранньому віці виявляється розходження: виховання дівчинки та догляд за нею звичайно пов’язані з безліччю дрібних турбот і занепокоєнь, чого, як правило, при вихованні хлопчика та догляді за ним немає. Але зате протягом більш тривалого часу дівчинки знаходяться «при матері» – поруч, неподалік і т. д. Хлопчики ж у міру дорослішання схильні віддалятись на більш значні відстані, що породжує занепокоєння батьків. З віком розходження між хлопчиками та дівчатками стають усе більш виразними. Ці розходження виявляються задовго до статевого дозрівання й не визначаються характером виховання: від нього залежить лише манера їх прояву. Прийнято вважати, що дитина неусвідомлено наслідує поведінку батьків своєї статі: хлопчик – батька, дівчинка – матері. При цьому, вибираючи ті самі заняття або беручи участь у загальній грі, вони поводяться по-різному. Наприклад, допомагаючи батькові що-небудь майструвати, хлопчик прагне повторити його дії, працюючи з інструментом. Дівчинка ж цілком може задовольнятись лише участю в загальній справі самим фактом допомоги та допоміжною роллю. Розходження у сприйнятті простору й часу
Розходження у спрямованості інтересів
У конструктивних іграх хлопчики виявляють більше винахідливості. Вони будують міста, залізниці, приділяючи увагу головним чином самим конструкціям. В аналогічних умовах дівчинка будує не міста, замки, вокзали, а будинок, але зате з меблями, предметами побуту, з різними прикрасами. Таким чином, символічно охоплюваний проектами простір (обсяги) істотно більше у хлопчиків. У дорослих – те ж саме розходження. Наприклад, важко уявити собі ситуацію, коли жінка-художник узялася би створювати щось подібне до панорами Бородінського бою чи оборони Севастополя – це чуже для жіночої психології. Хоча на полі бою, надаючи допомогу пораненим, жінки виявляли самовідданість, мужність, героїзм. Творчість чоловічої статі в більшій мірі має інноваційний характер, тоді як творчість жіночої статі – життєстверджуючий, упорядкувальний, декоративний. І не випадково, що при покупці автомобіля чоловік, як правило, вибирає марку (потужність мотора, ходові якості), а жінка – характер фарбування й оформлення салону. Перевага хлопчиків у просторовій пам’яті виявляється в тому, що вони краще знають прилягаючу до будинку територію, відносне розташування тих чи інших об’єктів, транспортні маршрути. Навіть дорослі жінки нерідко не знаходять слів для того, щоби пояснити, як проїхати в яке-небудь добре відоме їм місце. І охоче вдаються в подібних випадках по допомогу чоловіка. Самі ж вони описують не схему розташування об’єктів і характер маршруту (план, вид «зверху»), а послідовність дій, даючи пояснення типу: спочатку повернете ліворуч, потім два рази праворуч, потім побачите магазин і т. д. І не випадково саме жінки частіше, ніж чоловіки, плутають праву й ліву сторони. Узагалі, здатність чітко розрізняти праве та ліве цілком повинно сформуватись не пізніше десяти років. Якщо це не відбулось, на запитання, де в неї ліва (права) рука, людина може відповісти правильно, лише трохи подумавши, – немає автоматизму. Але в житті для таких роздумів не завжди є час. Те, що жінки гірше чоловіків розрізняють праве й ліве, у тому числі й на собі, є забавним контрастом з тим фактом, що взагалі своє тіло вони знають краще, ставляться до нього з великою увагою, критичніші до своєї зовнішності. Мабуть, себе жінки сприймають у зв’язку переважно зі своїми переживаннями, тоді як чоловіки – у співставленні із зовнішніми об’єктами. І коли чоловік каже: «Ідіть праворуч», додаткові уточнення зазвичай не потрібні. Якщо ж це каже жінка, корисно буває уточнити, що при цьому мається на увазі. Інакше може бути й так, що вас спрямують у протилежному до необхідного напряму. Це добре погоджується з розходженнями зорового сприйняття, емоційних реакцій, характеру мислення чоловічої та жіночої статі. Ми порівнюємо це з розходженнями в тому, що людина бачить у видошукачі фотоапарата з довгофокусним і ширококутовим об’єктивом. Бачення жінкою навколишнього подібне його розгляданню через довгофокусний об’єктив: кожний об’єкт, що попадає в поле зору, видно крупно, детально, яскраво. Але більше одного об’єкта при цьому в поле зору не попадає. Щоби побачити інший об’єкт, треба змістити погляд. І тоді новий об’єкт теж буде видно крупно, яскраво, детально. Але зате колишнього вже видно не буде. Інша справа ширококутовий об’єктив, якому відповідає чоловіче бачення світу. Одночасно безліч об’єктів, але вони не такі великі і не такі яскраві, як у жінки. Загальний вигляд і план розташування об’єктів у чоловіків переважає над деталями та враженням від кожного з них. У дівчинок уже з перших місяців життя спостерігається більш висока чутливість до звуків. Не випадково вони починають говорити на кілька місяців раніше хлопчиків, що чимало, оскільки це приходиться на вік півтора-два роки. Розходження в поведінці
Добре спланована і з визначеним (у тому числі й політичним) наміром плітка – це вже інтрига. Тут частіше «відрізняються» чоловіки. Сенс інтриги – шляхом використання якої-небудь інформації особистісного плану змінити розміщення сил, характер взаємин значущих діючих осіб. Наприклад, нарочито сприяти тому, щоб зіпсувати відносини між А й В – в інтересах С. Зрозуміло, що пліткарів більше серед жінок, інтриганів – серед чоловіків. Якщо ж підійти до цього питання з погляду професії, то плітка ближче спеціальності «репортер світської хроніки», тоді як інтрига – спеціальності «політик». Жінки краще пристосовуються до обставин, швидше знаходять собі місце при різних змінах, легше «вписуються» у нову обстановку. Вони більш чутливі до міжособистісних відносин і тонше реагують на норми своєї соціальної групи. Разом із тим чоловік – представник суспільства в родині. І він же – представник родини в зовнішньому світі. Ще в минулому столітті було сказано: «Не підлягає сумніву, що носієм громадської думки є чоловік, а носителькою суспільного почуття – жінка». Як відзначав один німецький учений, «Добре вихованих дівчинок ми зустрічаємо набагато частіше, ніж добре вихованих хлопчиків. Взірцевість є специфічно жіночою чеснотою». Разом із тим «взірцевість» дівчинок, що настільки часто радує недосвідченого педагога й настільки мила серцю аматорів тиші в дитячому колективі, може ввести в оману. Варто виходити з того, що в цілому моральний рівень хлопчиків і дівчинок однаковий. І немає ніяких підстав у цьому плані ставити одну стать вище іншої, незважаючи на те, що самі моральні поняття формуються трохи раніше в дівчинок. Якщо вам здається, що дівчинки у вас гарні, а хлопчики бешкетні, неслухняні і т. д. – не зваблюйтеся: значить, ви просто не зауважуєте чогось істотного. Типовий приклад розходжень у поведінці. На зміні дівчинки тихо стоять осторонь і дають оцінку тому, хто йде повз них. Ось пройшла вчителька, і дівчинки потихеньку хихикають услід, обговорюючи деталі її одягу, зачіску, манеру триматись. Ні про що подібне не думаючи, рятуючись від переслідування приятеля, по коридору мчиться хлопчик. І з розмаху налітає на вчительку. Природно, він відразу ж одержує зауваження чи покарання. Причому «тиха» поведінка дівчинок відразу ставиться йому у приклад. А тепер, знаючи ситуацію в цілому, поставте себе на місце вчительки та скажіть: хто поводиться «краще» – хлопчик чи дівчинка? І якій поведінці ви віддаєте перевагу? Вам подобається, щоб хтось обговорював та оцінював кожний ваш крок і кожну деталь вашої поведінки та зовнішності? Хлопчикам же цілком достатньо загальної оцінки вчительки: «зла» вона чи «добра». І більше вони до цього питання не повертаються. Розходження між хлопчиками та дівчатками виявляються й у тому, що дівчатка схильні частіше апелювати до старшого. В аналогічних ситуаціях вони частіше скаржаться на хлопчиків, ніж хлопчики на дівчаток. Це може ввести в оману недосвідченого педагога чи батьків, тому що сторона, що скаржиться, мимоволі сприймається як сторона потерпіла. Хоча часто це далеко не так. Часом недосвідчений учитель правим уважає того, хто поскаржиться першим. У таких випадках починає розцвітати ябедництво. Жіноча стать узагалі більше схильна вірити авторитетам і спиратись на авторитет у скрутних випадках. Але до правоти чи неправоти це не має ніякого відношення. Дівчата більш виконавчі. Часто їх вистачить переконати, що «так треба». Хлопчики ж повинні самі переконатись у необхідності визначених дій. У навчальних закладах, де громадська робота проводиться творчо, співвідношення, в якому беруть участь хлопчики та дівчинки, приблизно рівне. Але чим вона більш формальна, тим значніше чисельна перевага дівчинок на «керівних» посадах. І тим пасивніше хлопчики. Коло інтересів хлопчиків ширше, ніж дівчаток. Відповідно до цього в їхньому словниковому запасі більше слів, що позначають віддалені предмети та загальні поняття. По матеріалам: Освіта.ua |