Вираження задоволення та радості
Радість – одна з основних позитивних емоцій. Її прояв дуже легко помітити по посмішці, ямочках на щоках, зморщеному носу та зіщуленим очам.
Радість та задоволення в найрізноманітніших ситуаціях: після подолання труднощів, при отриманні приємного подарунку, при досягненні успіху. Радість практично неможливо викликати вольовими зусиллями. Вона з`являє-ться спонтанно при певному збігу обставин.
В процесі розігрування етюдів на вираження радості і задоволення важливо, щоб почуття, яке виникає у дитини, було реальним, щирим. Можливо цього буде важко досягти при розігруванні запропонованих сюжетів. Тоді згадайте і програйте разом з дитиною ситуації, які у неї в житті викликали радість і задоволення. Обов`язково зафіксуйте увагу малюка на тому, як проявляється радість в міміці, жестах, рухах.
Етюд «Прийшла зима»
Сергійко ходив вдома і сумував. На вулиці була погана погода: дув холодний вітер і вже декілька днів йшов дощ. Гуляти зовсім не хотілося, а сидіти вдома було нудно. Сергійко ліг спати і прокинувся в дуже поганому настрої. «Як хочеться гуляти», – подумав він і виглянув у вікно. О, диво!Дощик припинився, а земля була вкрита білосніжним килимом. На вулиці було чисто і красиво. Сергійко дуже зрадів. Він надів пальто і побіг на вулицю.
Виразні рухи: голова відкинута назад, брови підняті, на губах посмішка.
Етюд «Сонечко прокинулося»
Діти розігрують уривок із вірша К.Чуковського «Крадене сонце». Для цього дорослий або самі учасники гри розподі-ляють ролі пташок, зайчат, ведмежат, великого клишоногого ведмедя. Діти зображають, як раділи звірята сонечку, що повернулося.
Етюд «Битва»
Дитина зображає Івана-царевича, який б’ється з триголовим Змієм Гориничем і перемагає його. Радий і гордий своєю перемогою Іван-царевич.
Виразні рухи: у виконавця ролі Змія Горинича голова та кисті рук – це голови Змія. Вони качаються, роблять випади в сторону Івана-царевича, падають по черзі (зрублені) і піднімаються (виростають нові). Іван-царевич із великим зусиллям махає уявним мечем.
Поза та міміка переможця: плечі розвернуті, ноги злегка розставлені, голова відкинута, брови підняті, на губах посмішка.
Етюд «Чунга-Чанга»
Мандрівник на своєму кораблі пристав до острову, де всі радісні та безтурботні. Коли він зійшов на берег, його оточили мешканці чудового острова – маленькі темношкірі діти. І хлопчики і дівчатка були одягнені в однакові строкаті спіднички, і на руках і на ногах у них дзвеніли браслети з дзвониками, у вухах були круглі сережки, на шиї буси, а у волоссі гарне пір`я.
З веселою посмішкою вони танцюють під музику «Чунга-Чанга».
Етюд «Несподіваний подарунок»
Тетянці дуже хотілося мати вдома справжню собаку. Але мама і тато не дозволяли їй завести цуценя. «Ти ще маленька», – казали вони.
Настала весна. Сьогодні у Тетянки день народження, їй виповнилося 6 років. Вранці дівчинка прокинулася і побачила коло свого ліжка корзинку, що була накрита тканиною. Там хтось ворушився. Тетянка підняла тканину і побачила маленьке цуценя. Дівчинка заплигала від радості. Такого чудового подарунку в неї ще ніколи не було!
Виразні рухи: підскоки, очі примружені, на обличчі посмішка.
Етюд «Посмішка»
Діти слухають пісню В. Шаінського «Посмішка» і співають її разом. Вони дивляться друг на друга і дарують тим, хто поруч сидить свою добру, щиру, веселу посмішку. Посміхай-теся друг другу!
Упорядник: Гніда Тетяна Вікторівна, вихователь-методист КЗ Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №6 «Червона шапочка» Ювілейної селищної ради.
А також дивіться:
