





Доповідь з досвіду роботи вихователя групи « Ромашка» Коваль Ж.Л.
Людина – частина природи. Про це ми знаємо. Як знаємо й про те, що чим ближчою до природи є дитина, тим краще вона розвивається фізично і психічно.
У процесі екологічного виховання дітей у дошкільному закладі вихователі використовують різні методи й прийоми педагогічного впливу на дитячу особистість – це наочні методи (екскурсії і спостереження), практичні (трудова діяльність у природі, експерименти та нескладні досліди з об’єктами природи), ігри з природним матеріалом, словесні методи і прийоми (бесіди, розповіді вихователя про природу, читання дитячої літератури природничого змісту).
Однією з таким форм роботи з екологічної освіти, які ми використовуємо, є створення екологічної стежини.
Це заздалегідь визначений маршрут по певній місцевості, на якому розташовані цікаві пізнавальні об’єкти: плодові та декоративні дерева, кущі, квітники, майданчики для тварин та птахів.
Екологічну стежину ми використовуємо в різні пори року. Це пізнавальні екскурсії, спостереження за плодовими, декоративними деревами та ягідними кущами, трав’яними рослинами, за птахами взимку та навесні; за комахами – запилювачами на квітниках; дидактичні ігри та конкурси.
Стежка забезпечує можливість ознайомити дітей з навколишнім світом на основі безпосереднього контакту з природою. Відчуваючи аромат трав, прохолоду води і сухість піску, прислухаючись до співу пташок, вчить бути відповідальним за власні вчинки.
У своїй роботі ми використовуємо цікаві відомості з життя рослин, тварин, про явища неживої природи. Це допомагає нам краще розкрити ту чи іншу тему ознайомлення дітей з природою.
Під час проведення щоденних спостережень ми навчаємо дітей бачити красу природи, виховуємо дбайливе ставлення до неї, уміння оцінювати її і намагатися захистити.
Розширювати і уточнювати знання дітей про екологічні взаємозв’язки можна за допомогою читання художньої літератури, розповідей вихователя, розглядання картин, розв’язання логічних завдань і проблемних ситуацій.
Саме вони допомагають дітям засвоїти багато понять: тварини і рослин треба охороняти; дуже обережно слід поводитися в природі, пам’ятати про те, що в лісі, на луках, в річці живуть постій мешканці, для яких це середовище – рідний дім. А тому не можна рвати квітів, смітити, ламати гілки дерев, кричати в лісі. Не варто забирати тварин і птахів із місць їхнього постійного проживання. Потрібно дбайливо ставитися до землі, води, повітря, тому що це середовище, в якому мешкає все живе.
Тож давайте любити природу, берегти її, жити в гармонії з нею, подаючи приклад нашим дітям!