Уроки без мороки
Шкільний світ №36(500), вересень 2009.
Учень — це не посудина,
яку потрібно наповнити,
а факел, який треба запалити.
К. Ушинський
Усі ми знаємо, з якою радістю й цікавістю дитина йде вперше до школи. Але з часом утрачається інте¬рес до навчання, учні швидко стомлюються, хворіють. Спо¬стерігається погіршення не лише фізичного здоров’я дітей, а й психічного. Шкільні страхи, тривога на фоні перевантаження є основою для формування дис¬комфорту, хронічного шкільного стресу. Діти вже не дуже поспіша¬ють в освітній заклад, який перетворюється для них на суцільні страждання. Чому це відбувається?
детальніше
І педагог, і психолог, і педіатр
Однією з причин того, що діти не хочуть ходити до школи, На нашу думку, є втрата мотивації до навчання, яка спричинюється низкою факторів, а саме:
- невмінням учитися і долати труднощі;
- перевантаженням навчальних програм, прагненням учителя дати більше інформації, що призводить до перевтоми дітей;
- одноманітністю життя і навчаль¬ного процесу, монотонністю, відсутністю яскравих вражень;
- схожістю методів організації на¬вчального процесу, авторитарністю вчителів і батьків…
Сьогодні перед батьками та педагогами однаково гостро постають питання успішності й здоров’я дітей (особливо у молодшому шкільному віці). Необхідна переорієнтація на людину, на те, щоб створити можливості кожному стати неповторною особистістю. Зрозуміло, такі зміни не¬можливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, що дають можливість задіяти в процесі навчан¬ня не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а й її почуття, емоції, вольові якості, і саме цим сприяють підвищенню ефективності засвоєння матеріалу. Тож учителеві треба бути одночасно і педагогом, і психологом, і педіатром. А найголовніше, крім любові до дітей, — зуміти оіцнити можливості й природні особливості кожного школяра та за необхідності скоригувати недоліки в його розвитку, дібравши індивідуальний підхід до навчання й виховання.
До пріоритетних напрямів роботи з питання створення таких умов відноситься розробка і впровадження у навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, методів профілактики стомлення, підвищення моторної і психоемоційної активності школярів із урахуванням їх індивідуальних і вікових особливостей.
Здоров’язберігаючі технології
Перед педагогічним колективом ШДС «Пролісок» виникло питання: як створити оптимальні умови для на¬вчального процесу, що відповідав би психофізіологічним законам формування і розвитку молодших школярів? Ми винесли тему «Впровадження у навчальний процес здоров’язберігаючих технологій» на педагогічну нараду, де поділилися досвідом, як ми створюємо комфортне навчання, зменшуємо втомлюваїгість учнів, уникаємо стре¬сових ситуацій і таким чином зберіга¬ємо здоров’я дітей.
За визначенням Смирнова М. А., здоров’язберігаючі технології— це комплексна, побудована на єдиній методологічній основі система організаційних і психолого-педагогічних прийомів, методів, технологій, спрямованих на збереження, охоро¬ну та зміцнення здоров ‘я учнів, фор¬мування у них культури здоров’я, а також на піклування про здоров’я педагогів.
Здоров’язберігаючі освітні технології поділяються на три групи:
• організаційно-педагогічні (ви¬значають структуру навчального про¬цесу, яка сприяє запобіганню станів перевтомлення, гіподинамії тощо);
• психолого-педагогічні (пов’язані з безпосередньою роботою вчителя на уроці);
• навчально-виховні (це програми з формування культури здоров’я, на-вчання навичок здорового способу життя, профілактики пікідливих зви¬чок, захворювань, позакласні заходи, робота з батьками).
Ці технології характеризуються такими критеріями, як:
• взаємсобумовлешсть навчально-виховного процесу і стану здоров’я учнів;
• вивчення впливу впровадження інноваційних технологій навчання, програм на здоров’я учнів;
• відповідність методів і змісту освіти меті — збереження здоров’я учнів у процесі навчання;
• необхідність урахування вікових та індивідуальних особливостей шко¬лярів.
За визначенням Тихомиро-вої Л. Ф., ознаками здоров’язберіга-ючої діяльності вчителя є
• оптимальне поєднання методів, форм, засобів навчання, їх відповід¬ність здібностям і віковим особливос¬тям школярів;
• проведення експертизи впливу нових навчально-методичних засобів навчання на здоров’я учнів;
• дотримання режиму рухової активності, поєднання рухового і ста¬тичного навантаження;
• заміна авторитарного стилю спілкування на стиль співробітни¬цтва, створення емоційно сприятли¬вої атмосфери навчання;
• формування позитивної мотива¬ції до навчання;
• формування в учнів та їх бать¬ків цінності здоров’я, культивування знань про здоров’я.
Впровадження здоров’язбері-гаючих технологій передбачає виконання певних умов:
• базуватися на осооистісно орієн¬тованій парадигмі освіти з урахуван¬ням індивідуальних (иггелектуальних, емоційних тошо) і вікових особливос¬тей учня;
• неприпустимість інтелектуально¬го, емоівиного, нервового переванта¬ження учнів під час засвоєння навчаль¬ного матеріалу;
• забезпечення сприятливої морально-психічної атмосфери в кла¬сі в процесі урочної діяльності й спів¬робітництва вчителя та учнів;
• формування культури здоров’я у вчителя та учнів;
• стимулювання учнів застосову¬вати отриманий ними досвід у реаль¬них життєвих ситуаціях.
Що таке «здоровий» урок:
Численні дослідження засвідчують, що здоров’язберігаюча педагогічна діяльність є ефективною, якщо на практиці реалізується експертний підхід, який сприяє виявленню впливу освітніх інновацій на здоров’я школяра (див. таблицю, складену дослідником Тихомировою Л. Ф.).
| 1. Урахування рівня складності предмета під час складання розкладу | Так | 1 |
| Ні | 0 | |
| 2. Дотримання режиму провітрювання | Так | 1 |
| Ні | 0 | |
| 3. Дотримання температурного режиму | Так | 1 |
| Ні | 0 | |
| 4. Форми та методи уроку, що відповідають віковим особливостям учнів | Так | 1 |
| Ні | 0 | |
| 5. Фізкультхвилинки | Є | 1 |
| Немає | 0 | |
| 6. Стиль спілкування | Авторитарний | 0 |
| Ліберальний | 0 | |
| Демократичний | 1 | |
| 7. Психотравмуючі ситуації на уроках | Є | 0 |
| Немає | 1 | |
| 8. Позиція вчителя | Дорослий | 1 |
| Батько | 0 | |
| Дитина | 0 | |
| 9. Працездатність учнів | Відсутня втома | 1 |
| Спостерігається | 0 | |
| втома | ||
| 10. Позитивний емоційний настрій | Так | 1 |
| Ні | 0 |
Оцінка результатів проводиться за такою шкалою:
7—10 балів — урок, який сприяє збереженню здоров’я;
5—6 балів — середній рівень спрямованості уроку на збереження здоров’я;
0—4 бали — урок негативно впливає на стан здоров’я учнів.
Учитель може користуватися цією таблицею, розширюючи її, доповнюючи на власний розсуд для врахування індивідуального темпу навчання, його природо-доцільності, створення умов, які забезпечують психологічне благополуччя й успішність кожного учня. Такий підхід допоможе на практиці почати реалізувати ідеї здоров’язбереження.
Від 1 до 3 хвилин
Не секрет, що основним провідником здоров’язберігаючих технологій у школі виступає вчитель. Успішний учитель — той, хто працює творчо. Участь учня і вчителя втворчому процесі створює необхід¬ні умови для активізації пошукової діяльності і як наслідок — зменшує втомлюваність, стресові ситуації, а отже, і зберігає здоров’я. Тому на уроках учителям рекомендовано застосовувати інтерактивні форми роботи, які створюють комфортне навчання, та релаксаційні паузи, що допомагають знімати втомлваність, напруженість і активізують діяльність головного мозку.
Психологічні інтерактивні па¬узи не займають багато часу — вони тривають від 1 до 3 хвилин, але дають змогу максимально до¬сягнути позитивного настрою на початку навчального процесу (по¬чаток уроку), зняти напруження та підготуватися до сприйняття нової інформації (перед викла¬денням нового матеріалу), роз¬ташувати нову інформацію згід¬но з властивостями мозку (перед закріпленням нового матеріалу).
У нас ходять на ходулях і б’ють подушки
У ТІІДС «Пролісок» початкова школа працює за програмою «Росток». Уже майже двадцять років ми навчаємо граючись, тому що розумі¬ємо, наскільки важливо зробити на¬вчання радісним для учнів.
Ми переконані, що важливим фактором є позитивний емоційний настрій учнів протягом дня. В цьо¬му нам допомагають психологічні ігри для дітей німецького психо¬лога Клауса Фоппеля («Як навчити дітей співпрацювати»), релаксаційні вправи за методикою академіка Т. Акбашева (антистресова про¬грама). Для наймолодших школя¬рів рекомендована проста, але така ефективна методика О. Дубогай (для профілактики та виправлення сколіозу рекомендується сидіти за партою з мішечком на голові, в яко¬му пісок або сіль). У теплу погоду на подвір’ї школи можна без будь-яких проблем походити на ходулях або побалансувати на дощечках, які покладені на трубу. Такі спортивні вправи рекомендує школярам заслу¬жений тренер України О. Шимко.
Усі ці ігрові вправи із захватом сприймають наші вихованці. А особ¬ливою популярністю у них користу¬ється гра «Тух-тиби-дух».
Ось як відбувається ця гра. Учи¬тель звертається до дітей із такими словами: «Я повідомлю вам по секре¬ту особливе слово. Це чарівне закли¬нання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб воно поді¬яло по-справжньому, необхідно зро¬бити так: зараз ви почнете ходити по кімнаті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться поговорити, зу¬пиніться напроти одного з учасників, подивіться йому в очі і тричі сердито-сердито вимовте чарівне слово: «Тух-тиби-дух». Потім подовжуйте ходи¬ти по кімнаті. Час від часу зупиняйте¬ся перед ким-небудь і знову сердито-пресердито вимовляйте це чарівне слово. Щоб юно подіяло, необхідно промовляти його, дивлячись в очі лю¬дини, що стоїть перед вами».
У цій грі закладений комічний парадокс. Хоча діти повинні вимов¬ляти слово «тух-тиби-дух» сердито, через якийсь час вони не можуть не сміятися.
А ще ми створили в кожному класі «Куточок настрою». Замість того, щоб не помічати свого гніву або «душити» його, ми вчимо ді¬тей своєчасно помічати негативні відчуття і виражати їх адекват¬ними до ситуації засобами. На¬приклад, можна відобразити своє ставлення до кривдника в малюн¬ку або в скульптурі. Для цього влаштовані спеціальні місця і пі¬дібрані «знаряддя» дозволеного виявлення гніву: паперові кульки для шпурляння, газети для роз¬ривання, подушка для биття. Гнів перестає сприйматися дитиною як катастрофа, за яку сварять, а сприймається як дозволена, хоча і неприємна, емоція.
Отже, під час підготовки та прове¬дення уроків наші вчителі початкових класів акцентують увагу не лише на:
• атмосфері в класі та гігієнічних умовах;
• чергуванні видів навчальної діяльності (4—7 видів у процесі уроку);
• використанні рвноманітних видів викладення матеріалу (словесного, наочного, аудіовізуального);
• використанні технічних засобів навчання;
• спостереженні за правильною поставою учнів, чергуванні пози учнів відповідно до виду діяльності; а й на використанні інтерактивних методів навчання, які створюють умови для активації навчальної діяльності учнів, — фізкультхвилинок та інтерактивних пауз.
Ми на власному досвіді довели, що системне застосування такої фор¬ми роботи є найпростішим чинником здоров’язберігаючих технологій.
Висновки
Таким чином, можна констату¬вати, що впровадження у навчально-виховний процес здоров’ язберігаючих технологій є бажаним і своєчасним, тому що вони сприяють гармонійному розвитку дітей молодшого шкіль¬ного віку. А саме:
• поліпшенню успішності, адже дітям надається можливість комфортно отримати знання про навколишній світ і легко адагпуватися до шкільних навантажень;
• орієнтації на здоровий спосіб життя, розвиток духовного світу і творчих здібностей;
• формуванню цілісного спри¬йняття світу.
Упровадження таких інновацій¬них технологій у навчально-виховний процес сприяє фізичному, психічному, інтелектуальному зростанню учнів, дає змогу підвищити якість життя і дітей, і їхніх батьків, і педагогів. Вони роблять навчання цікавішим і легшим. Це комфортне, розвивальне, оздоров¬че навчання є універсальним для ді¬тей різного віку та ступеню розвитку. З одного боку, воно активізує центри уваги, пам’яті, мислення, мовлення, а з іншого — гармонізує особистість у цілому. І це є запорукою успішності навчання, міцного здоров’я, орієнтування на здоровий спосіб життя.
Освітнє середовище, у якому так багато часу перебувають наші діти, повинно об’єднати зусилля школи, батьків, громадськості і спрямувати його на збереження здоров’я підростаючого покоління. Здорова дитина повинна стати обов’язковим та безпосереднім результатом сучасної освіти. І допоможуть їй у цьому, як не дивно, звичайнісінькі уроки, але без перевтоми, напруги і зайвої мороки.
Людмила ПОЛЯКОВА, директор ШДС № 807 «Пролісок», м. Київ
