Обмороження й переохолодження: профілактика й перша допомога

Переохолодження й обморожень варто побоюватися всім, але уважніше всього потрібно ставитися до малих дітей: вони не поскаржаться на холод, не попросяться додому із прогулянки.

На що варто звернути увагу при зимовій прогулянці й відразу після її?

Ознаки обмороження й загального переохолодження:
- шкіра блідо-синюшна;
- температурна, тактильна й болюча чутливість відсутні або різко знижені;
- при відігріванні з’являються сильні болі, почервоніння й набряк м’яких тканин;
- при більше глибокому ушкодженні через 12-24 ч. можлива поява міхурів із кров’янистим умістом;
- при загальному переохолодженні дитина в’янула, байдужий до навколишнього, його шкірні покриви блідий, холодні, пульс частий, артеріальне тиск знижений, температура тіла нижче 36° С.

Що робити, якщо в наявності обмороження або загальне переохолодження?

Залежно від ступеня ушкодження тканин і зниження температури тіла, переохолодження й обмороження діляться на стадії й ступені, які, як правило, можна визначити не раніше чим через добу, а ми для стислості їх опустимо й розглянемо основні принципи надання першої допомоги:

Насамперед необхідно зігріти дитину в теплому приміщенні. Зігрівання ураженої частини тіла повинне бути поступовим, повільним, переважно пасивним. Неприпустимо (!) розтирати відморожені ділянки тіла руками, тканинами, спиртом і вуж тим більше снігом! (Подібні рецепти надзвичайно живучі й дотепер існують у народі.) Справа в тому, що ці міри сприяють тромбоутворенню в посудинах, поглиблюючи процеси деструкції уражених тканин.

Потерпілого потрібно вкутати в теплу ковдру (при загальному переохолодженні) або (при відмороженні) накласти на уражену частину тіла термоизолирующую ватно-марлеву пов’язку (7 шарів) для кумуляції тепла й запобігання передчасного зігрівання поверхневих тканин (і, відповідно, утворення перепаду температур між поверхневими й глубжележащими тканинами). Застосування термоизолирующей пов’язки дозволяє в кілька разів сповільнити зовнішнє зігрівання ураженої ділянки при забезпеченні загального зігрівання організму.

Якщо відморожено руку або нога, її можна зігріти у ванні, поступово підвищуючи температуру води з 20 до 40° С и в плин 40 хвилин ніжно (!) масажуючи кінцівку. На внутрішню поверхню стегна або плеча можна додатково покласти теплу грілку.

Потерпілому дають рясне тепле питво – наприклад солодкий чай.

Якщо відігрівання після відмороження супроводжується помірними болями (дитина поступово заспокоюється), відновлюються чутливість, температура й кольори шкірних покривів, самостійні повноцінні рухи, то кінцівку витирають насухо, шкіру обробляють 70% спиртом (або горілкою) і накладають суху пов’язку з ватою. Вухо, ніс або щоку рясно змазують вазеліном і накладають суху зігрівальну пов’язку з ватою. Увага: обморожені ділянки надовго зберігають підвищену чутливість до холоду, легко піддаються повторному обмороженню й тому надалі мають потребу в особливо надійному захисті!

Ознаки глибокого обмороження, при яких необхідна термінова кваліфікована медична допомога:

• чутливість обморожених ділянок не відновлюється;
• зберігаються сильні болі;
• зберігається блідість шкірних покривів;
• якщо надавити пальцем на шкіру, а потім забрати палець, кольори шкіри не міняється;
• з’являються міхури із кров’янистим умістом.

Зимові прогулянки: обережність і розсудливість

Узимку з новонародженою дитиною варто починати гуляти приблизно через тиждень після того, як мама з дитиною повернулися з роддома додому, тобто на 12-14 день після народження. Час першої прогулянки – не більше напівгодини, температура «за бортом» – не нижче мінус 10° С.

Узимку дитині в жодному разі не повинне бути холодно, але може бути небагато прохолодно – на те вона й зима, це якоюсь мірою буде стимулювати його рухову активність. Одяг дитини повинен бути легким, просторим й зручним, її основне призначення – надійно захищати маля від холоду, вологи й вітру, дозволяючи в той же час активно й комфортно освоювати навколишній світ

А також дивіться:

1 thumb-hvoroby 0000000