Ігри та вправи на зняття емоційної та фізичної напруги

Гра «Клейовий  дощик»

Діти  стають  в  одну  лінію, ставлять  руки  на  пояс  один  одному  і  таким «паровозиком» (який  склеївся  дощовими  крапельками) починають  рух. На  шляху  їм  зустрічаються  різні  перешкоди: необхідно  переступити  через  коробки, пройти  по  імпровізованому  мосту, обігнути  великі  валуни, проповзти  в  кільце.

Гра «Один, два, три – замри»

Грає  весела  і  рухлива музика. Діти  стрибають  і  вільно  рухаються  в  такт  музиці. Раптово  музика  обривається, діти  завмирають  у  тих  позах, у  яких  їх  застала музична  перерва. Потім  через  1-1,5 хвилини  музика  знову  звучить  і  продов-жується  гра.

Гра  «Кухарята»

Усі  стають  у  коло – це  каструля. Зараз  будемо  готувати  суп (компот, вінегрет, салат). Кожний  придумує  чим  він буде (м’ясо, картопля, морква, сіль  і т.д.) ведучий  викрикує  по  черзі,  що  він  хоче  покласти  в  каструлю. Хто  взнав  себе, встрибує  в  коло, стрибнувши, бере  за  руки  попередніх. Гра  продовжується, поки  всі «компоненти» не  будуть  у  колі. У  результаті  виходить  смачне, красиве  блюдо.

Гра «Качка, качка. гусак»

Учасники  гри  стають  у  коло. Ведучий – в  середині  кола. Він  ходить  по  колу, указує  рукою  і  промовляє: «Качка, качка, гусак». Гусак  зривається  з  місця, тікаючи  в  протилежну  від  ведучого  сторону. Завдання  обох – швидше  зайняти  звільнене  місце. Уся  складність  гри  у  тому, що  в  місці  зустрічі  ті, що  змагаються, повинні  взяти  один  одного  за  руки, зробити  реверанс, посміхнутися і  привітати  один  одного: «Добрий  ранок, добрий  день, добрий  вечір!», і  встигнути  зайняти  вільне  місце.

Дорослий  стежить  за  тим, щоб  кожний  учасник  побував  у  ролі  «гусака». Вітання  і  реверанси  повинні  виконуватися  чітко  і  голосно.

Гра «Дракон»

Звучить  весела  музика. Діти  стають  один  за  одним  і  міцно  тримаються  за  плечі  один  одного. Перша  дитина – «голова  дракона», остання – «хвіст  дракона». «Голова дракона»  намагається  піймати «хвіст», а  той  вивертається  від  неї.

Зауваження:

1.стежте,  щоб  діти не  відпускали  один  одного.

2. стежте, щоб  ролі «голови  дракона»  і  «хвоста»                виконували  всі  бажаючі.

Гра «Доторкнися  до…»

Усі  гравці  одягнені  по-різному. Ведучий  викрикує: «Доторкнися  до…синього!» Усі  повинні  миттєво  зорієнтува-тися,  знайти  в  учасників  у  одязі  щось синє і  доторкнутися до  цього  кольору. Кольори  періодично  міняються, хто  не  встиг – ведучий.

Дорослий  стежить, щоб доторкалися  до  кожного  учас-ника.

Гра «Дзеркало»

Дітям  пропонується  уявити, що  вони  ввійшли  у  магазин  дзеркал. Одна половина  групи – дзеркала, інша – різні  звірята. «Звірята»  ходять  повз  дзеркала, стрибають, кривляються – «дзеркала»  повинні  точно  віддзеркалювати  рухи  і  вирази  обличчя «звірят».

Гра «Рибалки  і  рибка»

Чим  більше  учасників, тим  гра  цікавіша  і  корисніша, але  не менше  шести. Два  учасники – рибки. Інші  стають  парами  обличчям один  до  одного у  дві  лінії, беруть  один  одного  за  руки – це  сіть. Рибка  хоче  вибратися  з  сіті, вона  знає. Що  це  небезпечно, але поза  сіттю – воля. Вона  повинна  проповзти  на  животі  під  зчепленими  руками, які  при цьому  зачіпають  її  по  спині, злегка  постукують  по  ній, лоскочуть. Виповзаючи  з  сіті, рибка  чекає  свою  подругу, що  повзе  за  нею, вони беруться  за  руки  і  стають  сіттю.

Гра «Жмурки»

Стародавня, перевірена століттями  гра. Ведучий  зав`язує  очі, інші  гравці  бігають  по  кімнаті, видаючи  веселі  звуки: «ку-ку», «ля-ля», «а  от  і  я!». Схопивши  того  хто  попався, ведучий  угадує  хто  це, і  тільки  після  цього  знімає  пов`язку.

Гра «Потягнулися – зігнулися»

Вихідне  положення: стоячи, руки  і  все тіло  спрямовані  угору, п’ятки  від  підлоги  не  відривати. Ведучий: «Тягнемося, тягнемося  нагору, вище, вище…А  тепер  наші  долоні як  би  зламалися, зависли. Тепер  руки  зламалися  в  ліктях, у  плечах, упали  плечі, зависла голова, перегнулося  тіло, підігнулися  коліна, упали  на  підлогу…лежимо. Відпочиваємо, добре».

Коли  діти  відпочивають  на  підлозі, ведучий  повинен  обійти  кожного  з  них  і  перевірити, чи  цілком розслаблене  його  тіло.

Гра «Ведмежата»

Дитина  перетворилася  в  маленьке  ведмежа. Воно  лежить  у  барлозі. Подув  холодний  вітер  і пробрався  в  барліг. Ведмежа  змерзло. Воно  зжалось  в  маленький  клубочок – гріється. Стало  гаряче, ведмежа  розгорнулось  і  заричало.

Дорослий  розповідає  дитині  про  ведмежа, зображує  його  рухи. Вправа  спрямована  на  м’язове розслаблення.

Гра «Зоопарк»

Діти  перетворюються  на  тварин (на  яких  самі  бажають). Спочатку  усі  сидять  за  стільцями ( «у клітках»). Кожна  дитина  зображує  свою  тварину, інші  угадують, кого  вона  зображує. Після того, як  усіх «розгадали», клітки  відкриваються  і «звірі»  виходять  на  волю: стрибають, бігають, кричать, ричать.

Гра «Лисичко, де  ти?»

Діти  стають  у  коло, ведучий  всередині. Потім  вони  відвертаються, закривають  очі. У  цей  час  ведучий  ходить  по  колу  непомітно  для  інших  домовленим  заздалегідь  дотиком  призначає  лисицю, а  інші – зайці. За  сигналом усі  відкривають  очі, але  ніхто  не  знає, хто  ж  лисиця. Ведучий  кличе  перший  раз: «Лисичко, де  ти?». Лисиця  не  повинна  видавати  себе  ні  словом, ні  рухом, так  само  і  другий  раз, а  в  третій – лисиця  відповідає: «Я  тут»  і  кидається  ловити зайців. Зайця, який  присів  навприсядки, ловити  не  можна. Піймані  зайці  виходять з  гри.

Вправа «Брикання»

Дитина  лягає  на  спину  на  килимі. Ноги  вільно  розкинуті. Повільно  вона  починає  брикатися, стаючи  на  підлогу  всією  ногою. Ноги  чергуються  і  високо піднімаються. Поступово  збільшується  сила  і  швидкість  брикання. На  кожний  удар  ногою  дитина  говорить «Ні», збільшуючи інтенсивність  удару.

Вправа сприяє  емоційній  розрядці  і  зняттю м’язової  напруги.

Гра «Нудно, нудно»

Уздовж  однієї  стіни  кімнати  стоять  стільці, їхнє  число  дорівнює  кількості  дітей. Біля  протилежної  сторони  кімнати  також  стоять  дитячі  стільчики,  але  їхнє  число  на  1  менше  кількості  дітей.

Діти  сідають  біля  першої  сторони  кімнати. Ведучий  читає  віршик:

Нудно, нудно  так  сидіти.

Один  на  одного дивитись;

Час  нам  прогулятися,

Місцями  помінятися.

Як  тільки  віршик  закінчується, усі  діти  біжать  до  протилежної  стінки  і  намагаються  зайняти стільці. Програє  той, хто  залишається  без  стільця.

А також дивіться:

matem_4 image