





Читання художньої літератури — дуже важливий аспект у підготовці дитини до школи. Книга — це те чисте джерело, яке живить допитливість дитини, дає поштовх її уяві, почуттям, спону¬кує до роздумів.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський надавав величезного значення розповіданню і читанню дітям казок. Йо¬му належить вислів: «До того, як прочитати перше слово, дитина Повинна почути читання матері, батька, вчителя, відчути красу художніх образів». Читання Сухомлинський порівнював з вікон¬цем, через яке діти бачать та пізнають світ і самих себе.
Під впливом читання художньої літератури розвиваються і вдосконалюються мовлення і свідомість дитини. Обговорюючи із дітьми прочитану книгу, батьки збагачують словниковий запас малят, навчають їх правильно будувати фрази, чітко висловлю¬вати свої думки. Але як навчити дитину правильно сприймати і розуміти художнє слово, як навчити любити і поважати книгу? Насамперед необхідний правильний підбір книг, від якого зале¬жить, чи стане книга другом та помічником дитини.
У дошкільних закладах в доборі книг керуються відповідни¬ми навчально-виховними програмами, де для кожної вікової гру¬пи вказані рекомендовані художні твори. Малят знайомлять з ук¬раїнським фольклором (казки, пісеньки, потішки, скоромовки та ін.), багатьма літературними творами для дітей відомих українсь¬ких письменників — Г. Бойка, П. Воронька, Т. Коломієць, Л. Ком¬панієць, А. Камінчука та інших.
Цікаві віршики та оповідання ведуть маленького слухача у дивовижний світ рідної природи, навчають відрізняти добро від зла, розвивають у дітей моральність, розуміння загальнолюд¬ських цінностей, виховують любов до Батьківщини.
Значний позитивний вплив на формування особистості ди¬тини, її інтелектуальний та психологічний розвиток має читан¬ня в родині.
Батьки повинні попіклуватися про те, щоб малюк зацікавився книгою, викликати стійкий інтерес до слухання художніх творів, до розглядання ілюстрацій до них, до розуміння їх змісту тощо.
Яких же рекомендацій та умов слід дотримуватися мамі й та¬тові, які хочуть прилучити свого малюка до великого людського скарбу, джерела знань — книги?
Насамперед, це створення Особливої атмосфери читання, яка передбачає завчасний вибір літературного твору, «психологічне налаштування дітей і дорослих на читання »-, виникнення емоцій¬ного зв’язку між слухачем та читцем. Важливо, щоб дитина захо¬пилася сюжетом прочитаного.
Для цього не забувайте про інтонаційну виразність мови під час читання книги: читайте не поспішаючи, змінюйте ваш голос на знаках пунктуації. Говоріть м’яко і голосно, вкладайте в чи¬тання частинку душі. Перед тим, як приступити до читання, слід завважити на поведінку та настрій дитини. Не можна категорич¬но казати малюку: «Негайно все припини і сядь! Будемо зараз читати!» Краще спробуйте йому сказати: «Давай-но влаштуємося зручніше і почитаємо казку».
Казка — улюблений літературний жанр дітей старшого до¬шкільного віку. Вона привертає увагу малят напруженістю сю¬жету: адже в казці завжди багато несподіванок, небезпек, чарівних перетворень. Ідейна спрямованість казки характеризується бо¬ротьбою доброго та злого начал. Ця боротьба, набуваючи найріз¬номанітніших форм, проходить через всю казку, змушуючи гостро переживати за героїв. Зміст казок відображає мрії, сподівання на¬роду, народну мудрість. Позитивних героїв казок народ наділяє не знатністю і багатством, а такими моральними якостями, як смі¬ливість, мужність, чуйність, працьовитість, вірність слову. їм про¬тиставляється чванливість, жорстокість, жадібність, ледарство^
Коли діти чують з уст матері чи батька казку, вони радіють особливій «казковій» мові, яка відрізняється наспівністю, яскра¬вою виразністю. Повтори, пісеньки, епітети, які зустрічаються в багатьох казках, надають їм особливого колориту. Яскраві ілюс¬трації в книгах казок допомагають дитині запам’ятати прочитане.
Іноді батьки дошкільнят вважають, що казки слід читати ди¬тині лише до п’яти років. Така думка є помилковою. І для старшої дитини казка залишається цінним засобом виховання та прилу¬чення до книги.
Важливою тематикою читання є також ознайомлення малят з творами, що присвячені довкіллю, зокрема, красі та різноманіт¬ності природи. Після читання історій про птахів і звірят, дерева та квіти доцільно навчити дитину зіставляти почуте з книги з без¬посередніми спостереженнями.
Дитині властиве те, що вона завжди прагне не тільки слухати, але й бачити те, про що читають. Книга стає доступнішою, зрозумілішою, ближчою дитині, коли малюк знайомиться з її ілюст¬раціями. Якщо малюнок досягає граничного злиття з текстом, то сюжет немов би оживає і змушує малюка з напруженою увагою стежити за розвитком подій.
Звичайно, під час читання дитина часто ставить запитання. Це значить, що вона потребує вашої уваги. То ж запасіться терпінням і знаходьте час. щоб відповісти на те, що цікавить малюка.
Ніколи не поспішайте під час читання. Час від часу корисно уповільнювати темп, щоб зосередити увагу дитини на тих чи ін¬ших подіях, деталях, особливостях характеру героїв тощо. Якщо у вас не вистачає часу для читання, краще вибрати для цього більш короткий текст.
Дуже важливо, щоб у дітей змалку виховувалося дбайливе та бережливе ставлення до книги, щоб дитина слідкувала за порядком в книжковому куточку, не забувала підклеювати пошкоджені сторін¬ки. Велику роль відіграє в цьому ставлення самих батьків до книг.
У деяких сім’ях стало доброю традицією зберігати дитячі кни¬ги, які полюбилися батькам чи навіть бабусям і дідусям. Життя у цих книжок довге: малюк знає, що їх читали мама, тато, а тепер вони стали його друзями. Така родинна традиція не тільки вихо¬вує у дітей дбайливе ставлення до книги, але й зміцнює в неї чут¬тєві зв’язки. Ставлення до книги забарвлено теплими почуттями дитини до найближчих та найдорожчих їй людей.
Значення книги для малюка і в тому, що вона сприяє розумо¬вому розвитку дитини.
Після читання корисно обговорити з дитиною цю історію. Важливим моментом сприйняття тексту книги є вміння малюка переказувати її. Можна запропонувати дитині переказ від імені героя твору. У цьому випадку дитині доведеться самій конструю¬вати фрази, глибше вникати в літературний твір, знаходити сло¬ва, близькі за змістом. Під час переказу дитина збагачує словник, удосконалює інтонаційну виразність мовлення.
Оскільки діти слухають читання батьків, вони прилучають¬ся до художнього слона, а також вивчають нові звукосполучен¬ня, розвивають творчу уяву, удосконалюють мислення. На пе¬ріод з моменту народження до п’ятирічного віку дитини припадає більш як 50 % інтелектуального розвитку малюка. То ж чи не най¬кращий це період, щоб дати поштовх розвитку мислення?
У родині, яка бажає виховати дитину гармонійно розвине¬ною особистістю, для книги завжди повинно бути місце. Тому хай якомога частіше вона буде поруч з вами та вашим малюком. Ви можете покласти книги в дитячу коляску; взяти їх із собою на прийом до лікаря. Тримайте книги для дітей в автомобілі: у той час, коли один із батьків знаходиться за кермом, інший може почитати малюкові. Не забувайте брати книгу із собою на відпочинок.
Вибирайте ті книги, які відповідають розумовим здібностям вашої дитини і викликають у неї цікавість. Чим більше ви чи¬таєте дитині, тим більша ймовірність, що вона буде добре нав¬чатися в школі. Спонукуйте свого сина чи дочку ділитися вра¬женнями від почутого з книги, переказувати цікаві історії; разом веселіться і переживайте з нею. Це просто. Це цікаво. І це най¬більш важлива справа, яку ви можете коли-небудь зробити для вашої дитини.
Це створить в родині ту атмосферу тепла і сердечності, ту ду¬шевну близькість, про яку так мрієте ви, батьки, і про яку ваші діти пам’ятатимуть все життя.