Дитина народилася з фізичною вадою. Як виховувати таку дитину? Можливо, краще віддати її в інтернат?
Фізична вада в дитини — горе для батьків. І багато матерів уникають з’являтися з такими дітьми на людях, забуваючи, що їхнім малюкам украй важливо, щоб оточуючі бачили в них таких же повноправних людей, як і вони самі.
Для маленької людини також важливо, щоб вона зростала у родині, де батьки люблять її такою, яка вона є, не дошкуляють своєю турботою, не метушаться довкола неї, навколо її хвороби. Батьки повинні дозволяти бувати їй там, де бувають інші діти.
Є батьки, які вважають, що раз дитина страждає від такого нещастя, то треба жаліти її, віддавати все найкраще їй, будь то іграшки або ласощі, прощати будь-які провини. Але жалість, як наркотик, — звикнувши до неї, людина вже не зможе без неї обійтися. Звичайно, від розумово неповноцінної дитини не можна очікувати того, що вона не може зробити в силу об’єктивних причин. Але вимагати від неї бути ввічливою, привчати її виконувати посильну роботу по господарству цілком реально. Тим більше, якщо дитина, яка має фізичну ваду, звільняється від усіх доручень, їй все прощається, а до її братів і сестер ставлення батьків суворе, вони не будуть почувати до неї симпатію.
Важлива проблема постає перед вибором школи для дитини, яка страждає фізичною вадою. Дітям з незначним ушкодженням рук і ніг, з вилікуваним серцевим захворюванням, що не дуже обмежує активність дитини, або з якимись незначними особливостями в зовнішності бажано вчитися в звичайній школі.
Якщо є можливість, не віддавайте дитину в школу-інтернат. Навчаючись в інтернаті і не буваючи подовгу вдома, вона не буде почувати себе в повній безпеці через відсутність турботи з боку близьких і люблячих людей.
|