ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 квітня 2011 р. № 462 Київ

Про затвердження Державного стандарту

початкової загальної освіти

Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.

Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.

Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 47, ст. 2033).

Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого цією постановою.

Прем’єр-міністр України М.АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 квітня 2011 р. № 462

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

початкової загальної освіти

Загальні положення

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початко­вих класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цін­ностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистіснозорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результатив­ної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вжива­ються у такому значенні:

1) громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно реалі­зовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

ключова компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комуні­каційних технологій);

компетентнісний підхід — спрямованість нав­чально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентно­сті учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяль­ності людини;

комунікативна компетентність – здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

міжпредметна компетентність – здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчаль­них предметів і предметних галузей;

міжпредметні естетичні компетентності — здат­ність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мис­тецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

предметна компетентність – освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;

предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі про­цесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування нав­чально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин “людина – природа”;

соціальна компетентність — здатність осо­бистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Державний стандарт складається з:

Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі — Базовий навчаль­ний план);

загальної характеристики інваріантної та варіа­тивної складових змісту початкової загальної освіти;

державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і струк­турі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інте­лектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі цього Державного стандарту Мініс­терство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійсню­ється підготовка варіативних програм і підручників.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план визначає зміст і струк­туру початкової загальної освіти за допомогою інва­ріантної і варіативної складових, якими встановлю­ється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе наванта­ження учнів та загальнотижнева кількість годин.

Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов’яз­ковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми влас­ності. Інваріантна складова змісту початкової за­гальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як “Мови і літератури”, “Матема­тика”, “Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Здоров’я і фізична культура”, “Технології” та “Мис­тецтво”. Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загально­освітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість нав­чальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.

Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закла­дом з урахуванням особливостей регіону, навчаль­них закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків або осіб, які їх замі­нюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення нав­чальних предметів освітніх галузей, курсів за вибо­ром, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може пере­вищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим нав­чальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

На основі Базового навчального плану, який виз­начає загальні засади організації навчально-вихов­ного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вив­чення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі нав­чальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складо­вих з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.

Освітня галузь “Мови і літератури” Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його кому­нікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)

Метою вивчення української мови, мов націо­нальних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом зас­воєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найваж­ливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших пред­метів початкової загальної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів мотивації вивчення мови; забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, чи­тання і письма);

формування комунікативних умінь; опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особли­востей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;

соціально-культурний розвиток особистості; формування вміння вчитися.

З урахуванням мети і завдань мовного компо­нента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Мова вивчення (українська мова. мови національних меншин)

Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

створення позитивної мотивації до засвоєння знань;

формування умінь і навичок з усіх видів мовлен­нєвої діяльності;

засвоєння елементарних знань про найважливі­ші мовні одиниці, необхідні та достатні для форму­вання мовленнєвих умінь і навичок;

залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.

Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємо­пов’язаними та спрямованими на формування клю­чових і предметних компетентностей.

Іноземна мова

Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуван­ням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;

оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відо­мого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у про­цесі усного спілкування;

розуміння на слух мовлення вчителя, одноклас­ників, основного змісту текстів з використанням наочності;

участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;

оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, вико­ристання прийомів ознайомлювального та навчаль­ного читання;

правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;

засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Літературне читання

Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетен­тності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематич­ного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, твор­чої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, форму­ються морально-естетичні уявлення і поняття, зба­гачуються почуття, виховується потреба у система­тичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літера­турних творів;

формування умінь сприймати, розуміти, аналі­зувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом про­читаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної робо­ти з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчої літературної діяльності школярів;

виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загально­культурного розвитку,

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі зміс­тові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Освітня галузь “Математика”

Метою освітньої галузі “Математика” є форму­вання предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

цілісного сприйняття світу, розуміння ролі мате­матики у пізнанні дійсності; готовності до розпізна­вання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сю­жетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

вміння користуватися математичною терміноло­гією, знаковою і графічною інформацією; орієнту­ватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

інтересу до вивчення математики, творчого під­ходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові від­ношення, геометричні фігури; робота з даними.

Освітня галузь “Природознавство”

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяль­ності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

формування на доступному рівні цілісної при­родничо-наукової картини світу, що охоплює систе­му знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та само­стійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

забезпечення єдності інтелектуального та емоцій­ного сприйняття природи з практичною природо­охоронною діяльністю;

засвоєння традицій українського народу у відно­синах людини з природою;

оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Освітня галузь “Суспільствознавство”

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство” є особистіший розвиток учня, формування його со­ціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультур­них та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання гуманної, соціально активної особис­тості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соці­альним оточенням, накопичення досвіду комуніка­тивної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з інши­ми людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної пове­дінки.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інте­груються за допомогою всіх освітніх галузей і спря­мовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична куль­тура” є формування здоров’язбережувальної ком­петентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів знань про здоров’я, здоро­вий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;

формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;

розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізич­ною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;

виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важ­ливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;

набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здоров’язбережувальна компетентність форму­ється шляхом вивчення предметів освітньої галузі “здоров’я і фізична культура” і передбачає оволодін­ня учнями відповідними компетенціями.

З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.

Освітня галузь “Технології”

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно- комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у сус­пільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логіч­но продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її об­робки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів ро­боти та користування інструментами і матеріалами;

розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером;

виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.

Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріа­лів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Освітня галузь “Мистецтво”

Метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів худож­ньої діяльності шляхом здобуття власного естетич­ного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інте­ресів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати есте­тичні явища;

формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;

розвиток емоційно-почутгєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до само­вираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі “Мистецтво” визначається за такими змістовими лініями: музична, образо­творча та мистецько-синтетична (відповідно хорео­графічного, театрального та екранних видів мистец­тва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

Додаток 1

до Державного стандарту

БАЗОВИЙ

навчальний план

Найменування

Кількість годин у класах

на тиждень

освітньої галузі

1

2

3

4

разом

Інваріантна складова

Мови і літератури

8

9

9

9

35

Математика

4

4

4

4

16

Природознавство

2

2

2

2

8

Суспільствознавство

1

1

2

Здоров’я і фізична культура*

4

4

4

4

16

Технології

1

2

2

2

7

Мистецтво

2

2

2

2

8

Усього

21

23

24

24

92

Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

2

8

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з державного бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

*Примітка. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі

«Здоров’я і фізична культура», не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 2

до Державного стандарту

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Зміст початкової

Державні вимоги до рівня

загальної освіти

загальноосвітньої підготовки учнів

Освітня галузь “Мови і літератури”

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)

Мовленнєва лінія

Види мовленнєвої діяльності:

Аудіювання

уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, визначати основну думку висловлювання

уміти будувати діалог з урахуванням ситуації та учасників спілкування, дотримуватися норм етикету; переказувати прослухані або прочитані тексти;

створювати монологічні висловлювання комунікативного характеру

уміти правильно та з розумінням читати тексти, які відповідають віковим можливостям учнів початкових класів

уміти будувати письмові перекази і твори з уживанням виражальних мовних засобів, висловленням власної думки, свого ставлення до того, про що йдеться в переказі або творі, дотриманням каліграфічних вимог і правописних норм у

межах вивченого матеріалу

Говоріння

Читання

Письмо

Мовна лінія

Текст. Будова тексту. Типи

текстів. Навчальні тексти

різних стилів

Речення. Види простих речень

за метою висловлювання та

інтонацією. Головні і другорядні

члени речення.

Словосполучення. Однорідні

члени речення. Звертання.

Складне речення

Слово. Лексичне значення

слова. Навчальні словники

різних типів

Будова слова

Частини мови. Загальні

відомості про граматичні

категорії частин мови

Звукова і графічна системи

мови в їх взаємозв’язку.

Каліграфія. Техніка письма.

Алфавіт

Правопис. Найуживаніші

орфографічні та пунктуаційні

правила (норми).

Орфографічний словник

Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу

Фольклорні твори великої і малої форми

знати основні ознаки тексту, його будову; вміти визначати тему та мету тексту, практично розрізняти типи і стильові особливості текстів; застосовувати здобуті знання про текст у процесі побудови власних висловлювань

знати основні ознаки речення; розрізняти і правильно інтонувати види речень за метою висловлювання та інтонацією; встановлювати логіко-граматичні зв’язки між членами речення; мати уявлення про словосполучення; розпізнавати та вживати однорідні члени і звертання в реченні; практично розрізняти прості і складні речення; застосовувати здобуті синтаксичні знання та уміння у власному мовленні

уміти пояснювати пряме і переносне значення слів, розпізнавати в текстах і пояснювати синоніми, антоніми, омоніми, найуживаніші фразеологізми;

використовувати здобуті знання з лексики у власному мовленні; уміти користуватися навчальними словниками різних типів

знати назви значущих частин слова і вміти знаходити їх у словах (у нескладних випадках); розпізнавати і добирати спільнокореневі слова; застосовувати знання про будову слова в мовленнєвій практиці

знати назви та істотні ознаки частин мови; розрізняти самостійні і службові частини мови; розпізнавати частини мови в текстах; правильно вживати граматичні форми частин мови в усних і письмових висловлюваннях

уміти розрізняти звуки і букви; орієнтуватися у звуковій системі мови;

дотримуватися найважливіших орфоепічних норм літературної мови у власному мовленні; володіти графічною навичкою і технікою письма; знати алфавіт;

розташовувати слова за алфавітом і знаходити в словнику потрібне слово

уміти каліграфічно і грамотно списувати і писати з голосу тексти з дотриманням

вивчених правил орфографії і пунктуації; дотримуватися правил правопису під час побудови письмових зв’язних висловлювань; самостійно користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова, його окремих форм; знаходити і виправляти орфографічні та пунктуаційні помилки

Соціокультурна лінія

знати і вміти записувати назву держави та її столиці; знати державні символи України; розуміти і пояснювати значення слів — назв предметів побуту, народних звичаїв; використовувати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні

знати казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки, лічилки; уміти доречно використовувати їх в усному і писемному мовленні для його увиразнення

Зміст початкової загальної освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування

Соціальні ролі

знати формули національного мовленнєвого етикету і використовувати їх під час спілкування; дотримуватися правил етикету під час спілкування з представ­никами різних вікових груп і статусів

уміти встановлювати елементарні комунікативні контакти під час виконання тих чи інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях

Діяльнісна лінія

уміти організовувати свою навчальну діяльність; самостійно користуватися підручником, довідковою літературою; виконувати мисленнєві операції: спостерігати, аналізувати мовні явища, порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, робити висновки; висловлювати і доводити власну думку; переносити знання та способи діяльності в нову ситуацію; проводити перевірку та само­перевірку усних висловлювань і письмових робіт, оцінювати результати навчання

Загальнонавчальні вміння і навички, зокрема навчально- організаційні, навчально- інформаційні, навчально- інтелектуальні і творчі, контрольно-оцінювальні

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)

Мовленнєва лінія

Аудіювання

уміти сприймати і розуміти мовні одиниці різного рівня, мовлення вчителя, нескладні за змістом тексти

Говоріння

уміти сприймати та будувати діалогічні і монологічні висловлювання у таких сферах спілкування, як особистісна, навчальна, соціально-побутова і світ природи

Письмо

уміти списувати, писати з голосу, складати тексти різних типів мовлення, дотримуючись правил орфографії та пунктуації

Читання

уміти читати (вголос і мовчки) правильно та виразно художні і навчальні тексти

Мовна лінія

Мова як засіб спілкування і пізнання. Рідна, державна та інші мови

розуміти значення мови в житті кожного народу, української мови як державної

Звуки і букви

Норми вимови і правопису

знати звукові та графічні відмінності мови навчання та української (інших мов), володіти нормами вимови і наголошення

Алфавіт

уміти позначати звуки буквами

Основні правила правопису

знати основні орфографічні правила та вміти їх застосовувати під час списування та письма з голосу; уміти писати з дотриманням вимог до швидкості письма

Орфографічний та перекладний словники

уміти користуватися алфавітом під час роботи зі словниками, визначати значення слова за допомогою словників

Слово — частина мови

Будова слова

Основа і закінчення. Складові

основи. Словотвір

Морфологічні ознаки слова

Синтаксичні та пунктуаційні

відомості. Словосполучення.

Речення, його будова. Види

речень за метою висловлювання

і за інтонацією. Речення-

репліки в діалогах

Речення з однорідними

членами. Способи зв’язку між ними

знати, що в кожній мові предмети, ознаки, дії, кількість називаються словами, які служать для зв’язку з іншими; знати слова мови, що вивчається як навчальний предмет, в межах зазначених тем спілкування

уміти доречно вживати слова і словесні формули залежно від ситуації

уміти добирати антоніми і синоніми, розуміти багатозначність, переносне значення слів, знати, розуміти і вживати найпростіші фразеологізми

уміти визначати основу і закінчення, змінювати закінчення у зв’язку з іншим словом

уміти визначати складові основи, утворювати спільнокореневі слова

уміти визначати і змінювати слова — різні частини мови залежно від їх зв’язку з іншими словами

знати і вміти вживати сполучники, прийменники та частку “не”

уміти утворювати словосполучення з прийменниками та без них

уміти будувати речення, визначати головні та другорядні члени, встановлювати

зв’язок між ними

уміти будувати, поширювати, інтонувати речення, різні за метою висловлювання,

вживати такі речення залежно від мети, ставити на письмі відповідні розділові знаки; уживати кличну форму іменників у питальних та спонукальних реченнях,

ставити розділові знаки при звертанні

уміти складати та інтонувати речення з однорідними членами (зі сполучниками та без них), ставити розділові знаки

Зміст початкової

Державні вимоги до рівня

загальної освіти

загальноосвітньої підготовки учнів

Текст. Тема і головна думка

знати основні ознаки тексту, його будову; уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, практично розрізняти типи і стильові особливості текстів;

застосовувати здобуті знання про текст у процесі побудови власних висловлювань

Соціокультурна лінія

знати назву держави, її столицю, державні символи; мати уявлення про традиції народу, мова якого вивчається; знати окремі фольклорні твори великих і малих форм; уміти встановлювати елементарні комунікативні контакти з однолітками і дорослими під час виконання тих або інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях, толерантно ставитися до думки інших, знаходити довідкову інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Іноземна мова

Мовленнєва лінія

аудіювання

розуміти окремі знайомі слова і прості найбільш уживані фрази в ситуаціях повсякденного спілкування, а також невеликі за обсягом повідомлення та інструкції

розуміти зміст повідомлення в межах особистісної, суспільної та освітньої сфери

розуміти інструкції і виконувати їх

тексту. Будова тексту. Типи

текстів

Український соціум (держава, її

символіка, народи, мови)

Матеріальна та духовна культура

народу, мова якого вивчається

Народні традиції

Сфери спілкування

Особистісна

Тематичні блоки:

Про себе, родина, друзі, одяг,

місце проживання, відпочинок

і дозвілля

їжа; основні продукти харчування;

природа і погода; тварини; свята

Публічна

Тематичні блоки:

розуміти короткі прості пояснення, усне спілкування двох і більше людей; опис, сюжетні тексти, розповідь, повідомлення, пояснення, запрошення, оголошення в межах особистісної, суспільної та освітньої сфери спілкування

Подорожі, враження від

подорожей, короткі відомості

про країну (країни), мова якої

(яких) вивчається

читання

Освітня

Тематичні блоки:

читати і розуміти навчальні та нескладні адаптовані автентичні тексти, що стосуються особистісної, суспільної та освітньої сфери, а також тексти, що відображають особливості побуту, життя, культури країни, мова якої вивчається, та тексти з незначною кількістю незнайомих мовних одиниць, значення яких можна визначити за допомогою здогадки і словника, відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів

говоріння

монологічне мовлення

уміти висловлювати коротке повідомлення у межах відповідної сфери спілкування, передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ; описувати малюнок (серію малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні та невербальні опори

діалогічне мовлення

уміти спілкуватися зі співрозмовником у межах відповідної сфери спілкування;

будувати діалог з використанням основних зразків мовленнєвого етикету, прийнятого у країні, мова якої вивчається

робити запит нової інформації, використовуючи для цього запитання різних типів;

висловлювати емоції (радість, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнів) у зв’язку з почутим від співрозмовника; ставити запитання співрозмовникові з метою з’ясування або уточнення певної інформації у процесі спілкування і відповідати на подібні запитання

обмінюватися репліками зі співрозмовником

уточнювати зміст почутого в разі нерозуміння його

письмо

уміти правильно у письмовій формі, з використанням у разі необхідності верба­льних або невербальних опор, передати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ

описувати малюнок (серію малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні опори у межах відповідної сфери спілкування

Навчання у школі, розпорядок

дня, шкільні предмети,

однокласники, види навчальної

діяльності

Мовна лінія

Лексичні одиниці: однослівні

знати достатню кількість лексичних одиниць і уміти використовувати їх для вираження основних комунікативних потреб

уміти правильно вживати граматичні структури та явища у простих реченнях (фразах) для задоволення простих повсякденних потреб у межах відповідної сфери спілкування

форми та стійкі словосполучення

у значеннях, визначених

сферами спілкування

Граматичні структури та явища,

що використовуються у простих

реченнях (фразах) для задово­-

лення повсякденних потреб

у межах відповідної сфери

спілкування

Соціокультурна лінія

Відомості, що належать до

уміти обмінюватися інформацією і висловлювати свої погляди простими мовними засобами; встановлювати соціальний контакт (вітання і прощання; знайомство; висловлювання вдячності, вибачення)

культурних цінностей свого та

інших народів, морально-

етичних норм,особливостей

вербальної та невербальної

поведінки, що сприяє форму­

ванню умінь міжкультурного

спілкування

Діяльнісна лінія

Стратегії мовленнєвої діяльності, що спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем

уміти орієнтуватися в навколишньому середовищі та встановлювати соціальний контакт

використовувати набуті знання, уміння та навички; оцінювати свої досягнення

Літературне читання

Коло читання

Дитяча література в авторській, жанровій, тематичній різноманітності:

орієнтуватися у колі дитячого читання, а саме:

твори усної народної творчості; твори видатних письменників-класиків, сучасних письмен­ників України; зарубіжних письменників

знати прізвища письменників-класиків, письменників сучасної дитячої літератури та їх твори, з якими учні неодноразово зустрічалися у процесі навчання, основні теми дитячого читання; окремі жанри вивчених творів

художня література (малі фольк­лорні форми, казки (народні, літературні), легенди, вірші, оповідання, повісті, п’єси, байки); науково-пізнавальна, енциклопедична література, дитяча періодика

розрізняти прозові, поетичні, драматичні, фольклорні та авторські твори

теми дитячого читання: про рідний край, Батьківщину, природу, дітей, сім’ю, стосунки між людьми, навчання, пригоди, фантастика

знати, поважати державні національні символи, культуру, національні традиції свого народу, інших народів, які живуть в Україні та за кордоном усвідомлювати морально-етичний зміст творів; роль читання для пізнання навколишнього світу, формування власної культури

Навички читання

Спосіб, правильність, усвідомленість читання, засоби виразності усного мовлення; розвиток темпу читання вголос і мовчки

володіти повноцінною навичкою читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням: сприймати, розуміти зміст творів (текстів) різних видів, виділяти в них суттєву інформацію; читати вголос правильно, плавно, цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови у темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору (тексту); читати виразно з пам’яті вірші (уривки із прози) з дотриманням мовних і позамовних засобів виразності

Способи опрацювання текстів різних видів: фактичний та основний зміст твору; тема, основна думка твору; структур­ний аналіз текстів; види пере­казу; постановка запитань до тексту; причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів; діалог, дискусія за змістом прочитаного (прослуханого)

Досвід читацької діяльності

уміти самостійно визначати тему, основну думку літературного твору (навчального тексту); самостійно ставити запитання за змістом прочитаного; орієнтуватися у структурі художніх, науково-художніх текстів; складати простий план; встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, дійовими особами; доводити власні судження щодо прочитаного, спираючись на текст; передавати (детально, стисло, вибірково) зміст тексту

Особливості опрацювання

виділяти, розуміти засоби художньої виразності, використовувати їх у мовленні під час переказу, опису, характеристик; слідкувати за розвитком подій у творі;

визначати героїв; характеризувати персонажів за їх вчинками, висловлювати до них своє ставлення; висловлювати оцінювальні судження морального змісту

художнього твору: жанрові

ознаки, засоби художньої

виразності; автор твору, герої

(персонажі) твору; сюжет,

власне ставлення до змісту

прочитаного (прослуханого)

Особливості опрацювання

визначати основні ознаки понять, явищ, узагальнені висновки у науково-художніх творах, навчальних текстах; орієнтуватися у структурі навчального тексту (заголовок, підзаголовок, абзац, ілюстрація, схема, таблиця, виноска)

уміти самостійно розрізняти типи дитячих видань (книжка-твір, книжка-збірка, періодика, довідкова література); визначати орієнтовний зміст дитячих книжок;

науково-художнього твору

Самостійна робота з дитячою

книжкою; книгознавча

пропедевтика, вибір книжки,

здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань з використанням довідкових видань, дитячої періодики, орієнтуватися у підручнику за змістом; самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, складати коротку анотацію на прочитаний літературний твір, сприймати книжку як джерело поповнення знань

виявляти повагу до співбесідника, толерантність під час обговорення прочитаного (прослуханого) твору

усвідомлено будувати зв’язні висловлювання, використовувати мовленнєві засоби з урахуванням комунікативної ситуації

типи дитячих видань; елементи

дитячої художньої, науково-

художньої, навчальної книжки,

їх призначення; робота з

інформацією

Спілкування за змістом

прочитаного (прослуханого)

Літературна творча діяльність

Розвиток творчої діяльності на

мати уявлення про різні види творчого переказу; створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником

уміти складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями у природі, загадки, лічилки, казки, вірші; колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації

Освітня галузь “Математика”

основі прочитаного

Самовираження особистості

дитини у літературній творчості

Числа. Дії з числами

Лічба

розуміти сутність кількісної і порядкової Лічби, використовувати кількісні і порядкові числівники

мати уявлення про натуральний ряд чисел, його властивості та про число нуль;

називати, читати, записувати, порівнювати числа у межах мільйона на основі десяткової системи числення

розуміти позиційний принцип запису чисел, досліджувати та моделювати числа на основі поняття про класи і розряди

мати уявлення про утворення дробу, про чисельник і знаменник дробу; називати, читати і записувати дроби, порівнювати дроби з однаковими знаменниками;

знаходити дріб від числа і число за значенням його дробу

розуміти зміст арифметичних дій додавання, віднімання, множення, ділення;

знати назви компонентів і результатів арифметичних дій, взаємозв’язок між додаванням та відніманням, між множенням та діленням; знаходити невідомий компонент арифметичної дії; розуміти залежність результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів

знати таблиці додавання і множення одноцифрових чисел та відповідні табличні випадки віднімання і ділення; усно виконувати обчислення у межах ста та обчислення, які ґрунтуються на принципах десяткової системи числення застосовувати алгоритми письмового виконання арифметичних дій у межах мільйона, ділення з остачею; перевіряти правильність результатів арифметичних дій на основі їх взаємозв’язку; моделювати відношення різницевого і кратного порівняння чисел

Натуральні числа. Число нуль

Звичайні дроби

Арифметичні дії з числами

Довжина. Маса. Місткість. Час.

Величини

визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності за допомогою різних одиниць вимірювання; мати уявлення про вимірювання маси за допомогою терезів, подавати масу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вимірювання місткості та про літр як одиницю вимірювання; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу, подавати проміжки часу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вартість та співвідношення між одиницями вартості в Україні; визначати периметр многокутника; визначати площу фігури за допомогою палетки; застосовувати формули під час обчислення периметра й площі прямокутника; порівнювати й упорядковувати об’єкти за різними ознаками (довжиною, масою, місткістю, площею); замінювати одні одиниці вимірювання величини іншими, порівнювати значення однойменних величин, виконувати арифметичні дії з ними; застосовувати співвідношення між одиницями вимірювання величини під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач

розуміти, що ситуації, які трапляються в навколишньому світі, можуть описуватися трьома взаємопов’язаними величинами (вартість, ціна, кількість; відстань, швидкість, час); застосовувати правило знаходження однієї величини за двома іншими під час розв’язування сюжетних задач

Вартість. Площа

Групи взаємопов’язаних

величин

Математичні вирази. Рівності. Нерівності

Числові вирази

мати уявлення про числовий вираз та його значення; встановлювати порядок виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі з дужками;

знаходити значення числових виразів; виконувати тотожні перетворення числових виразів відповідно до законів і з урахуванням властивостей арифметичних дій

мати уявлення про вираз із змінною; розуміти залежність значення виразу із змінною від числового значення змінної; знаходити значення виразів за заданими значеннями змінних

Вирази із змінною

розпізнавати, читати і записувати рівності та нерівності; розрізняти істинні та хибні числові рівності (нерівності); порівнювати значення числових виразів;

добирати значення змінної у нерівностях

мати уявлення про рівняння з однією змінною; розв’язувати рівняння з однією змінною на основі взаємозв’язку між компонентами та результатами арифметичних дій; перевіряти правильність розв’язання рівняння

Рівності та нерівності

Рівняння

Сюжетні задачі

мати уявлення про сюжетну задачу, виділяти її структурні компоненти; проводити семантичний аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка, таблиці; складати план розв’язання складеної задачі, пояснювати вибір дій; записувати розв’язання задачі діями з поясненням, виразом або рівнянням;

знаходити різні способи розв’язування задачі, визначати раціональний,

перевіряти правильність розв’язання задачі; складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні та обернені до розв’язаної

розв’язувати прості сюжетні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі на знаходження невідомого компонента дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження частини від числа або числа за його частиною, задачі з пропорційними величинами;

розв’язувати складені задачі, що є композицією з двох-чотирьох видів простих задач, задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух двох тіл

Задача. Структура задачі.

Загальні прийоми роботи із

задачею

Прості та складені задачі

Просторові відношення. Геометричні фігури

Просторові відношення

визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі; розкладати та переміщувати предмети на площині, вживати відповідну термінологію

визначати істотні ознаки геометричних фігур; називати елементи многокутників, кола та круга; зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники; позначати геометричні фігури буквами латинського алфавіту; конструювати геометричні фігури з інших фігур;

розбивати фігуру на частини

розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи; співвідносити образ геометричної фігури з об’єктами навколишньої дійсності

Геометричні фігури на площині

(точка, лінії, відрізок, промінь,

кути, многокутники, коло, круг)

Геометричні фігури у просторі

(куб, куля, циліндр, піраміда,

конус)

Робота з даними

мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв’язання практично зорієнтованих задач;

під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Освітня галузь “Природознавство”

мати уявлення про природу, її складові, тіла, речовини, їх властивості; про різноманітність живих організмів (віруси, бактерії, гриби, рослини, тварини), особливості їх будови, росту, розвитку, процесів життєдіяльності та поведінки, про значення живих організмів у природі; про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії; про організм людини як єдине ціле

розрізняти предмети неживої природи, організми, рукотворні об’єкти, агрегатні стани речовин; представників окремих груп організмів і деякі ознаки присто­сування їх до навколишнього середовища; органи і системи органів людини

розпізнавати явища природи, пояснювати їх причини

розуміти значення сонячного світла і тепла на Землі

застосовувати знання для охорони природи та збереження тепла і електроенергії у побуті

мати уявлення про цілісність природи

знати про добові та сезонні зміни у природі; причини їх періодичності

встановлювати найпростіші взаємозв’язки в неживій і живій природі, між організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини

Таблиці, схеми, діаграми

Об’єкти природи

Взаємозв’язки в природі

Земля — планета Сонячної

мати уявлення про Всесвіт і Сонячну систему, форму і будову Землі, рух Землі навколо осі і навколо Сонця, про материки й океани, особливості їх природи, населення Землі; орієнтуватися на місцевості; працювати з планом, глобусом і картами

мати уявлення про розташування природних зон на території України, особливості їх природних умов, рослинного і тваринного світу

знати розташування України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи

розрізняти за умовними знаками основні форми земної поверхні, моря, найбільші річки та озера України

розпізнавати найхарактерніші рослини і тварини своєї природної зони

мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості

знати розташування рідного краю на карті України

розпізнавати форми земної поверхні на місцевості

мати уявлення про цінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, про охорону об’єктів неживої і живої природи

знати про значення Червоної книги і заповідних територій для охорони природи

виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності; дотримуватися народних традицій у ставленні людини до природи

вести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою

проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявлення особливостей росту, розвитку і поведінки організмів

уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами

Освітня галузь “Суспільствознавство”

системи

Україна на планеті Земля

Рідний край

Охорона і збереження природи

Методи пізнання природи

Людина як особистість

мати уявлення про цінність моральних якостей; виявляти і оцінювати їх у життєвих ситуаціях, усвідомлювати людину як біологічну і соціальну істоту, її відмінності від інших живих істот, неповторність і самоцінність кожної людини

застосовувати набуті знання для вироблення рис характеру, які забезпечують життєвий успіх (наполегливість, старанність, працелюбство, моральність)

мати уявлення про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві; про загальновизнані права людини та рівноправність, взаємні обов’язки батьків і дітей; про основні правопорушення, поширені серед дітей, юридичну відповідальність за них

усвідомлювати відповідальність за свої вчинки; дотримуватися моральних вимог суспільства; застосовувати їх у спілкуванні з іншими людьми, узгоджувати власні потреби з потребами інших людей для розв’язання конфліктів

мати уявлення про Конституцію України, державний устрій, головні історичні події, традиції і звичаї українського народу, основні пам’ятки; знати свій родовід, історію і традиції своєї школи; національну символіку і державні символи; основні права та обов’язки громадянина

виявляти повагу до громадянських цінностей та приватного життя інших людей;

активно взаємодіяти з ними у громадській сфері, знати права споживача, вияв­ляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому, брати посильну участь у культуроохоронній діяльності краю

бережливо і шанобливо ставитися до результатів людської праці; позитивно ставитися до себе, до інших, до життєвих перспектив; дотримуватися правил поведінки учня

мати уявлення про різноманітність народів світу, їх культур і звичаїв

знати приклади винаходів людства, внесок українців у світову культуру, науку;

усвідомлювати необхідність толерантного ставлення до різних країн і народів

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Людина серед людей

Людина в суспільстві

Людина і світ

Здоров’я

Здоров’я людини

знати складові здоров’я; усвідомлювати вікові зміни в організмі дитини; здоров’я як єдине ціле; взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням; розпізнавати ознаки здоров’я; виявляти та оцінювати їх у життєвих ситуаціях; розуміти вплив основних природних і соціальних факторів та фізичної активності на здоров’я; пояснювати значення здоров’я для життя людини; застосовувати правила здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки; правила надання посильної допомоги хворому

знати про необхідність рухової активності, правила харчування, особистої гігієни, загартовування, розпорядку дня уміти встановлювати взаємозв’язки між руховою активністю, харчуванням, загартовуванням, розпорядком дня і здоров’ям

застосовувати правила рухової активності, харчування, гігієнічного догляду за тілом, загартовування, праці та відпочинку

знати функції сім’ї щодо збереження і зміцнення здоров’я; права дитини на здоров’я в сім’ї та суспільстві

правила поведінки у конфліктних ситуаціях; Правила дорожнього руху, безпечної поведінки у навколишньому середовищі; медичні заклади свого населеного пункту

керувати собою і розв’язувати життєві конфлікти, протистояти негативному впливу оточення; дотримуватися безпечної поведінки щодо ВІЛ та туберкульозу

розпізнавати різні види небезпечних ситуацій та повідомляти про них служби захисту населення, встановлювати взаємозв’язок між природними та соціальними факторами і здоров’ям

безпечно поводитися у навколишньому середовищі; моделювати відповідні життєві ситуації

розуміти індивідуальність здоров’я; відмінність і схожість дівчаток і хлопчиків усвідомлювати значення толерантних стосунків між людьми для здоров’я; застосовувати набуті корисні звички

правила розв’язання конфліктів, безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях та видах діяльності, надання першої допомоги за незначних травм; настанови щодо гуманного ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям

називати види емоцій; індивідуальні особливості характеру, пам’яті

знати про вплив емоцій, настроїв, почуттів, рис характеру на власне здоров’я та здоров’я інших; вплив творчості і народних традицій на здоров’я розпізнавати основні емоції у себе, в інших людей, словесно їх пояснювати встановлювати взаємозв’язок між емоціями та станом здоров’я контролювати власні емоції

розуміти та оцінювати у життєвих ситуаціях емоції та почуття як умови, що сприяють збереженню життя і зміцненню здоров’я

застосовувати поради щодо здійснення контролю за емоціями, формування рис характеру

народні традиції щодо здорового способу життя

Фізична культура

Фізична складова здоров’я

Соціальна складова здоров’я

Психічна та духовна складові здоров’я

Основи знань з фізичної культури

Рухова діяльність: культура рухів з елементами гімнастики

мати уявлення про: фізичну культуру як засіб підвищення функціональних можливостей організму, складову здорового способу життя; фізичні вправи та їх вплив на фізичний розвиток людини; історію Олімпійських ігор; основні прийоми та способи самоконтролю; спортивні традиції українського народу знати та дотримуватися правил рухливих ігор та безпеки під час занять фізичними вправами

усвідомлювати вплив фізичних вправ на фізичний розвиток організму

виконувати організовуючі вправи

виконувати загальнорозвивальні вправи для розвитку сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координації; вправи для формування правильної постави та запобігання плоскостопості

елементи акробатики та рівноваги

пересуватися: ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазити та перелазити; на лижах, на ковзанах, вплав (за наявності відповідних умов)

виконувати вправи з малим та великим м’ячами; елементи футболу, баскетболу, гандболу

виконувати стрибки зі скакалкою, стрибки вниз і в висоту, стрибки у довжину, опорні стрибки

рухатися у похідному строю та долати перешкоди; обґрунтовувати визначення місця для відпочинку та туристичного бівуаку

дотримуватися правил поведінки у туристичному поході

застосовувати набуті знання та вміння під час активного відпочинку

Освітня галузь “Технології”

пересування

вправи з м’ячем

стрибки

туризм

Ручні техніки обробки матеріалів

Площинні (аплікація, художній

виконувати аплікацію з паперу, тканини, інших природних, синтетичних матеріалів; художній розпис; мозаїку з природних та штучних матеріалів;

витинанки; ілюструвати творчий задум художньо-графічними зображеннями

дотримуватися правил безпечної праці, правильних прийомів користування інструментами

виконувати: ліплення з пластиліну, глини, інших матеріалів; пап’є-маше посуду, ужиткових предметів; оригамі

уміти образно формулювати творчий задум

Технічна творчість

знати назви та призначення деталей у технічних конструкціях

уміти конструювати з деталей ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій

виконувати просторове формотворення архітектурних споруд і предметів побуту

добирати матеріали для моделювання з урахуванням їх властивостей

поєднувати словесну, графічну і предметну інформацію у цілісній композиції

Декоративно-ужиткове мистецтво

мати уявлення про художньо-трудові традиції та ремесла на території України;

виготовляти найпростіші атрибути народних свят: писанки, карнавальні маски,

ялинкові прикраси, обереги

виготовляти народну іграшку (ляльку)

конструювати композиції за власним задумом та образною уявою

розпис, мозаїка, витинанка)

Об’ємні (ліплення, пап’є-маше,

оригамі)

Конструювання з використан­ням ігрових наборів

і конструкторів та (або) їх

електронних версій

Моделювання предметів навко­лишнього середовища з різних

матеріалів. Властивості матеріалів

Традиційні художні ремесла в

Україні. Виготовлення атрибутів народних свят

Виготовлення народної іграшки

(ляльки)

Самообслуговування

Самообслуговування в побуті

мати уявлення про предмети домашнього побуту; про організацію процесу харчування та приготування їжі

знати призначення та використовувати простий побутовий інвентар і прилади

дотримуватися правил користування столовими приборами; уміти користуватися ножем для нарізання продуктів

Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ)

Комп’ютер та його можливості

мати уявлення про можливості комп’ютерів, види діяльності, в яких використовується комп’ютер, основні частини комп’ютера та їх призначення

Інформація та інформаційні

процеси

мати уявлення про те, як людина сприймає інформацію, збирає її, зберігає, опрацьовує, передає та використовує, а також про об’єкти та їх властивості, наводити приклади властивостей конкретних об’єктів та пояснювати значення таких властивостей

Використання комп’ютера

уміти вмикати та вимикати комп’ютер, вибирати об’єкти та переміщувати їх

з використанням миші, відкривати та закривати вікна, запускати програму на

виконання та закінчувати роботу програми, використовувати елементи керування

Комунікаційні технології

мати уявлення про Інтернет, основні послуги, уміти здійснювати простий пошук інформації, отримувати та надсилати електронні листи

Твори музичного мистецтва.

Елементи музичної мови,

прийоми музичного розвитку.

Музичні жанри і форми. Засоби

виконання музики

Практична музична діяльність.

Взаємозв’язок музики з іншими

видами мистецтва

Освітня галузь “Мистецтво”

Музична лінія

мати уявлення про мову музики, прийоми її розвитку, основні музичні жанри, форми, засоби виконання; народну і професійну музику, її-взаємозв’язок з іншими видами мистецтва, музичні традиції рідного краю

розуміти виражальні засоби музики, її значення у житті людей, культурному середовищі

уміти інтерпретувати зміст музичних творів (засобами слова, малюнка, пластики); висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати свої почуття та думки у практичній музичній діяльності

застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання музики; вокально-хорові навички відповідно до правил співу;

досвід творчого музичного самовираження

Образотворча лінія

мати уявлення про мову образотворчого мистецтва, його види і жанри;

взаємозв’язок з іншими видами мистецтва; художні традиції рідного краю

розуміти особливості виражальних засобів образотворчого мистецтва, його значення у житті людей, культурному середовищі

уміти інтерпретувати зміст творів образотворчого мистецтва; висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати власні почуття та думки у практичній художній діяльності

застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання художніх творів; основні виражальні засоби образотворчого мистецтва, специфічні інструменти, матеріали, художні техніки у практичній діяльності

Твори образотворчого

Мистецтва

Мова образотворчого мистецтва,

його види, жанри. Інструменти,

матеріали та художні техніки

Практична художня діяльність.

Взаємозв’язок образотворчого

мистецтва з іншими видами

мистецтва

Види та мова танцювального,

театрального та екранних

мистецтв, їх місце у

культурному середовищі, роль

у житті людей

Мистецько-синтетична лінія

мати уявлення про види та мову синтетичних мистецтв

розуміти виражальні засоби мистецтва танцю, театру, кіно

уміти висловлювати естетичне ставлення до синтетичних мистецтв

застосовувати у спілкуванні найпростіші поняття і терміни щодо синтетичних

мистецтв

А також дивіться:

SONY DSC image image