ТАМ, ДЕ КІНЧАЄТЬСЯ АСФАЛЬТ…

“ОСВІТА”, 4-11січня2006р.№1(5185)

Та саме видовищне дійство відбулося на імпровізованому стадіоні. Закінчувався цей експеримент вельми барвистим святом – змаганням на «Першість ШДС «Пролісок» зі спортивної ходьби, присвяченого міжнародному дню захисту дітей», у хронології, що наведена нижче.
24 травня 2005 року, 11 година ранку, розквітчана галявина у «Проліску»… Сонце вже добряче припікає. Учасників змагань вiтaють почесні гocті: Олімпійський чемпіон 1980 року Віктор Бураков, головний лікар Дарницького центру здоров’я Анатолій Туранський, завідувачка кафедри дошкільного виховання інституту вдосконалення вчителів ім. Грінченка Г.Смольнікова. Глядачі: десятки батьків учасників змагань, просто мсшканці рембази, малеча (майбутні учні «Проліска») зі своїми батьками, — а бути інакше i не могло, бо в останні, з кожного стовпа та дверей рембази, афіші запрошували відвідати незвичайне дійство.
Після урочистих слів під оплески глядачів, нагородження отримали тi 13 школярів, що вирівняли coбi ноги. Лунають фанфари, i під шикарну арку, з 250 кульок жовтих i блакитних кольорів, на красивий i незвичний шестимістний п’єдестал поша-ни, піднімаються хлопці та дівчата — переможці того самого «багатоденного марафону».
За цим, напевно, вперше в Україні, на дитячих змаганнях стався приемний офіоз. Не одна відеокамера гостей зафіксувала, як затамувавши подих, а дехто з дітей навпаки – підспівували, коли державний прапор у безхмарне та яскраво синє небо, до золотого сонця, підіймали на спеціально побудованій охоронцем «дядею Юрою» щоглі, переможці Олімпіади Дарницького району з комп`ютерів – Олексій Савков та Валентин Хуторний (до речі, саме «Пролісок», – єдиний дитячий садок Києва, де є комп`ютерний клас). Потім почалися справжні перегони – майже як на Чемпіонаті чи Кубку Світу, які діти бачили своїми очима… на відеоплівках, що прибули у «Пролісок» з штаб-квартири міжнародної легкоатлетичної федерації в Монако. По всьому було видно, що діти задоволені цією грою у велику легку атлетику. Глядачі, батьки та друзі учасників змагань просто шаленіли від емоцій та галасу: кожен підтримував на дистанції «свого» чи «свою». Переможці емоційно і професійно здіймали свої руки вгору розриваючи фінішну стрічку, батьки пишалися своїми чадами, друзі стрибали від задоволення…
Свято спортивної ходьби перейшло в змагання на ходулях. Суддями тут виступила кафедра дошкільного виховання з інституту вдосконалення вчи-телів ім. Грінченка на чолі зі своею завідувачкою пані Г.Смольніковою. Після попередніх, окремих заходів дівчат та хлопців 3-х та 4-х класів, у фіналі стартували по 12 кращих, та не вci здолали ті нікчемні 30 метрів. Емоції, поспіх, швидше до фінішу! Та умови жорстокі, втратив рівновагу, торкнувся землі — все, вибув! Скільки болю i сліз в очах, але ж спорт — модель дорослого життя, i програти треба також красиво. Bci молодці!
Майстерно i злагоджено провели безпрограшну лотерею Г.Смольнікова та В.Пилипенко, i 250 призів швидко знайшли своіх володарів. А перед цим, протягом тижня, ажіотаж з квиткаами був як у часи “Динамо” – 1975 року. поки йшли “розборки” з ходулями та лототроном, помічниці-судді (вчителі Аврамова З.В. та Сидоренко Н.С.) своєчасно і оперативно підготували наступний крок – нагородження. Знову шикування всіх гостей і учасників, і – ключовий, хвилюючий момент: “До п`єдесталу пошани викликаються…”, і ось, нарешті, головний лікар Дарницького центру здоров`я, майстер спорту і колишній чемпіон України А.Туранський нагороджує кращих…
Кращими того дня були перші шість учасників з 3-х та 4-х класів, у хлопців та дівчат у спортивній ходьбі, i перші шість учасників з 3-х та 4-х класів, у хлопців та дівчат з ходьби на ходулях. Кожен з них отримав спеціальну грамоту, приз, медаль, а переможці ще й додатково стрчку через плече, з написом «ЧЕМПІОН-Пролісок-2005р.», а на додаток, ще й віночок на голову! Дарма що замість лавру лише кульбабки!…
Треба було б бачити те щастя i радість на об-личчі та в очах! Спещальні призи та грамоти отримали хлопці та дівчата за найкращу техніку, за волю до перемоги, а наймолодші учасник та учасниця, просто диво — народилися в один день! Подяки від Дар-ницької райдержадміністрації отримали батьки — за формування у дітей здорового способу житття.
Але й це ще не все! Чемпіони того дня зі спортивної ходьби Валя Хуторний i Тетянка Ніщименко, під звуки гімну України спускають додолу державний пра¬пор, коли раптово, десь з-за кущів, розпочався справжнісінький салют!!! Директор Полякова Л.С. подбала про таку фінальну частину свята! Поки одні гукають: «Ура!…», інші — «математики», нарахували що було 25 залшв… Дійсно, незабутній день!
ПІСЛЯМОВА
Вдруге за свою 33-річну практику пощастило зустріти людину, думки і практичні дії якої співпали з моїми, а відомий вислів, про “здоров`я народу що є багатством нації”, виявився не пустим звуком для нас. Щиро дякую газеті “Освіта” за нагоду розповісти про той цікавий досвід, що відбувся завдяки директору школи-дитячого садка “Пролісок” – Поляковій Людмилі Степанівні.
I, останне: колись «Літературна газета», мала рубрику «Якби я був директором…», у якій читачі висловлювали свої думки та побажання щодо покращення, вдосконалення існуючих реалій того часу. Так от, якби я був «директором», то всіляко б поширював досвід роботи, i атмо¬сферу, що icнye у такому чудово-му місці на карті Киева з ім’ям «ПРОЛІСОК».
Приемно усвідомити, що якимсь чином допоміг цій працьовитій жінці, талановитому організатору i десяткам дітей «Проліска». «Під лежачий камінь вода не тече», то ж не дивно, що після цих змагань, з допомогою Дітям не забарилася депутат Дарницького району Новак Н.В. — така ж неспокійна, добра душа. «Подібне притягуе под1бне»: i вже за участі пані Hoвак Н.В. у «Проліску» почалося будівництво стадіону. «Оце діло!» — вигукнув би той справжній запорожець. Оце — дійсно депутат, Новак Н.В.! Маемо надію, що наступне звання «Пролісок-ЧЕМПЮН-2006р.» буде виборюватися вже на стадіоні. А кожного, хто здатний допомогти дітям, закликаю: озирніться, поцікавтесь, i наслідуйте гідний приклад Ушмаева Д.1., Новак Н.В.!
…Якби я був «директором», то здіймав би на щит відомості i пошани самовідданих людей, як Полякова Л.С, бо це необхідно для збагачення досвіду роботи інших. Педагог від Бога, плідною багаторічною працею заслуговуе почесного звания «Заслужений вчитель України», до того ж, не за горами i помітний ювілей «Проліска» — 15 poків!… Ну, чому я не «директор»?!..

А також дивіться:

2 1_d641a85cdc1742095e115955eccb0671