9 травня в родинах
Увага!
З нагоди святкування Дня Перемоги вчителями, вихователями та адміністрацією ШДС
« Пролісок» збирались матеріали про ветеранів в родинах вихованців та учнів
Пропонуємо Вашій увазі розповіді найактивніших родин про своїх дідусів і бабусь – ветеранів та дітей війни.
Ветеран в родині вихованиці групи « Дзвіночок» Юлії Даніш
Велика Вітчизняна війна… Страшна війна минулого століття. У воєнні роки Україна дала армії і флоту понад 7 млн. воїнів. Кожен другий з них поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився живим, був поранений… Вже понад 65 років ця пекуча рана болить чи не в кожній українській родині. Не виключення і родина Даніш. В нашій сім̕ї дідусь – Микола Онищенко 1912 року народження приймав участь у бойових діях, був поранений.
Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю « За перемогу над Германією у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та дідусь – Ганджа Андрій Тодосійович – 1921 р.н.
Наказом Президіума Верховної ради від 9 травня 1945 року був нагороджений медаллю « За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр».
Нажаль , їх немає вже з нами багато років та вони завжди поруч, завдяки нашій пам’яті. Дідусь був нашим порадником,гордістю, авторитетом .Хай не згасає пам’ять героїв!!!.
Ветерани в родині Поліщуків.
Поліщук Андрій Нікіфорович
народився 13.12.1898 року. Брав участь у трьох війнах:
1 світова війна 1914-1917 р.р. Воював з 17 років.
Громадянська війна 1918-1924 р.р. Воював в лавах Червоної армії по всьому Радянському Союзу, в тому числі і в Середній Азії проти басмачів.
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 р.р. Був двічі поранений, закінчив війну під Берліном. Помер 22 квітня 1970 року.
Ветеран в родині учня 3 класу Чепікова Андрія
Незабаром ми святкуватимемо День Перемоги. Нажаль дуже мало залишилося тих людей, завдяки яким ми бачимо мирне небо. Та пам’ять про них назавжди залишатиметься у наших серцях. У кожній родині збереглися фото, пам’ятки про ветеранів та навіть про людей,які пережили ті жахливі воєнні роки. Ось і у нашій родині зберігаються пам’ятні речі. Багато наших родичів віддали свої життя заради майбутнього. Але ми хочемо розповісти про нашого дідуся та прадідуся. Як шкода, що він не дожив до цьогорічного свята. Хоча його немає вже 10 років та він завжди поруч, завдяки нашій пам’яті та пам’яті його вірної дружини. Вона була йому вірним другом, підтримкою, домашнім лікарем 52 роки їхнього подружнього життя.
Наш дідусь, Григорій Лукич Терещенко народився 15 січня 1916 року у селі Гусаково Звенигородського району Черкаської області. Закінчив робфак в місті Києві, здобувши освіту вчителя. Був одібраний і направлений у Єльське авіаційне училище. З 1937 року він був у складі окремої морської авіаескадрильї на Дальньому сході. Літав на літаку ”Каталіна”. Приймав участь у бойових діях, був поранений. Наш дідусь – майор військово-морської авіації, прослужив 20 років та 10 місяців Батьківщині. Нагороджений 2 орденами Червоної зірки, орденом Вітчизняної війни, орденом за участь у Японській війні, 13 медалями та пам’ятною нагородою морської авіації-кортиком. Він запам’ятався усім порядною людиною, Військовим з великої літери, гарним сім’янином, людиною честі. Дідусь був нашою гордістю, взірцем в усьому, авторитетом та перед усім – порадником.
Вічна пам’ять нашим дорогим Ветеранам!..
Ветеран в родині учениці 3 класу Горбенко Дар’ї
Драниш Олексій Іванович
Пройшов на танку Т 34 від Москви до Берліну, без жодного поранення. Був в групі опору генерал- армії Катунова. Мав багато нагород.
Ветерани в родині учениці 2 класу Рпіленко Лізи
Александров Федір Григорович 1922 р.н. Жив у Калинінській області. Росія. Служив на Балтійському флоті. Був тяжко поранений в ноги.
Репіленко Іван Іванович 1920 р.н. Жив в Полтавській області. Загинув в 1944 році під Мінськом.
Вовк Григорій Минович 1916 р.н. . Народився в Чернігівській області. Служив в сухопутних військах. Був тяжко поранений та потрапив у полон. Після перемоги повернувся додому.
