«ЇЖА ТА СОН –СКЛАДНІ СХОДИНКИ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ МАЛЮКА»

Перша сходинка — привчити дитину обідати в дитячому садку. Не снідати, а обідати! Щоб підтримати сили малюка та додатково не травмувати його вранці, протягом перших 1-2 тижнів годуйте дитину сніданком вдома і приводьте в групу перед початком занять. Тепер всім разом цікаво гратися, збиратися на прогулянку.

Поступово збільшуючи тривалість перебування малюка в групі, попередьте його, що прийдете після прогулянки і він має з усіма діт­ками повернутися в групу і там чекати на вас. Вихователь, безумовно, запропонує дитині сісти за стіл і пообідати. Вона спочатку відмовиться. Але ж: так смачно пахне, і діти їдять всі разом, та й сам малюк вже голодний. Тому, може, й без особливого настрою, але все ж присяде за стіл, з’їсть кілька ложок, а тут і мама прийшла. Вдома, у звичайній атмосфері, дитина спокійно пообідає і ляже відпочивати. Через день-два вихователь переконує: «Поки мами ще немає, сідай — поїж. Мама прийде — одразу забере!». Мама, прийшовши за дитиною і побачив­ши, що та їсть, має заспокоїти її, запевнити, що спокійно почекає. Малюк доїдає і весь час поглядає на маму або ж просить її догодувати. У цей важкий період вихователі не догодовують малят, лише у разі їх власного прохання, інакше дитина почне негативно реагувати на будь-яку пропозицію дорослого.

Дорослим досить важко зрозуміти, наскільки впливає на дитину зміна умов годування і зміна страв, що їй пропонуються. Умови году­вання вдома часто відрізняються від умов дитячого садка, де всі їдять одночасно і за столиком. А тому буде корисно, якщо дитина до вступу в дошкільний заклад матиме досвід харчування в громадському місці.

Якщо ваша дитина має алергічні реакції на якісь продукти харчу­вання, обов’язково повідомте про це вихователів. А спочатку поці­кавтеся меню, яке в кожному дошкільному закладі в обов’язковому порядку вивішують для батьків. У дитячому садку пропонують молочні й кисломолочні страви (зокрема, молочні каші, сир, кефір, йогурти, тощо), мед, рибу та інші продукти, яких деколи не сприймає організм конкретної дитини або ж які викликають у неї алергію. Якщо є певні проблеми з кишково-шлунковим трактом вашого малюка, поцікавтеся у районному управлінні освіти адресами санаторних дошкільних навчальних закладах, що мають гастроенте­рологічне спрямування, де зможуть забезпечити для нього відповідно до діагнозу дієт-стіл.

Друга сходинка. Особливу увагу в період адаптування малюка до дитячого садка варто приділити його сну. Проблема дитячого сну на цьому етапі розв’язується в останню чергу. Треба зробити все для того, щоб не порушувати сну дитини, щоб вона спала достатню кількість часу в спокійній, звичайній обстановці. Сон поновлює сили дитячого організму, працездатність нервових клітин. Виконує він і охоронну функцію під час перевтоми. От чому малюк прийде в групу тоді, як виспиться, спокійно поснідає. Тривалий сон і їжа в домашніх умо­вах — все це допоможе тендітному дитячому організму витримати навантаження. Нервову систему дитини варто оберігати змалку.

У жодному разі не можна ставити дитину перед фактом, що вона залишається в садку на сон. Спати в садку дитина має погодитися сама, а не бути примушеною — це ні до чого, крім загострення адаптацій­ного процесу, не призведе. Щодо прилучення малюка до денного сну у групі, — ви маєте керуватися таким правилом: заохотити, призвичаїти, а не зневолити! Прийшовши в групу після обіду, зверніть увагу дитини на те, що, як і вона, після обіду всі дітки лягають спати, запропонуйте подивитися, як вони готуються до сну, вкладаються в ліжечка, запитай­те, а на якому хотіла б спати вона. Якщо дитина вибрала собі ліжечко, запропонуйте їй поспати разом з дітьми або, принаймні, полежати в ньому, запевніть її, що ви залишаєтесь і посидите поруч. Якщо ваш малюк погодився — це чудово, а якщо ні, то не наполягайте. Він ще не звик до оточення настільки, щоб залишитися в садку на денний сон.

Інколи буває, що малюк погоджується залишитися спати в дитячому садку вже на другий-третій день і сам за дітками йде у спальню. Проте, як правило, це омана. Загальна зацікавленість малюка новим життям, яка з’являється завдяки грамотно вибудуваній роботі батьків та вихо­вателів щодо пом’якшення адаптації, приводить до того, що дитина на такому емоційному підйомі справді погоджується спати в садку. Проте батькам варто бути насторожі і, підтримавши такий вибір своєї дитини, залишитися в групі, щоб за першої ж потреби — засмученого чи розгубленого личка, її згадувань про тата, маму чи домівку — піді­йти до дитини і, схваливши її поведінку (залишилася спати в групі) та побажавши іншим діткам солодких снів, забрати додому.

А далі не дивуйтесь, якщо на ваше запитання-здивування-схвалення «Ти сьогодні спав у садку!?» малюк відповість, що це зовсім не так: «Я відпочивав (або «лежав»), а не спав!» Саме відпочивати запрошу­ють новачків майже всі вихователі, ще й наголошують, що «спати він не буде в жодному разі, а просто полежить в ліжечку і навіть очки не заплющуватиме». Вони залишають за малюком право «спати» у звич­них умовах, при мамі. Навіть якщо дитина протягом дня і не плакала, не згадувала маму та близьких дорослих, то в години денного сну вона згадує їх, проситься додому, позаяк ситуація усамітнення нагадує, що її залишили саму серед чужих людей. І знову з’являються сльози, що ще більше напружує дитячу нервову систему. А брак повноцін­ного денного сну не дає можливості організму відновити свої сили. Це підсилює напруження і негативне ставлення до людей і до середови­ща в дитячому садку. А тому вихователі вдаються до певних хитрощів. А маленька стомлена дитина і незчується як засинає. Пам’ятайте про те, що тільки повноцінний сон поновлює сили дитини і захищає її нервову систему від перевтоми. Тому забезпечте малюкові комфортні умови для сну.

А також дивіться:

podiv image udra